Справа № 237/905/21
Провадження № 2/237/715/21
10.06.21 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С. М.,
при секретарі: Бахтіяровій Н. В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності, -
ОСОБА_2 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з початку 2008 року ОСОБА_2 перебувала в фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . 25.10.2020 року цивільний чоловік пішов з життя. Позивачка у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у вигляді трикімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , однак усно нотаріус повідомив, що необхідно підтвердження проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до смерті померлого.
У судове засідання з'явився представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
У судове засідання відповідач, ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що проти заявлених позовних вимог не заперечує. Підтверджує факт того, що його покійний брат дійсно проживав з позивачкою однією сім'єю близько 20 років. Стверджує, що ані він, ані сестри з заявами про прийняття спадщини не звертались та звертатись не збираються, а тому єдиною спадкоємицею, яка претендує на спадкове майно є позивачка.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що 02.11.2020 року Військово-цивільною адміністрацією міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області складено відповідний актовий запис за № 129, відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 .
Відповідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або проголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день проголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.05.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Мар'їнського районного нотаріального округу Донецької області Леоновим С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 777.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Померлий на випадок своєї смерті заповіт не залишив.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкодавці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька так і з боку матері.
Спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3 - брат померлого.
Однак він на спадкове майно не претендує, про що вказав у поданій до суду заяві.
Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Спадкоємці першої, другої, третьої черги у померлого відсутні.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
ОСОБА_2 є спадкоємцем четвертої черги оскільки проживала з померлим однією сім'єю понад 12 років.
Позивачка вказує, що проживала з ОСОБА_4 та вела спільне господарство, як чоловік та жінка, починаючи з 2008 року. З початку спільного мешкання сторони проживали в АДРЕСА_3 , потім в м. Донецьк. З 2009 року після придбання майна сім'єю оселилися в АДРЕСА_1 .
На підтвердження факту проживання однією сім'єю позивачкою до матеріалів справи надано фотокартки з сімейних свят.
Свідок, ОСОБА_5 , надала письмові пояснення, в яких вказала, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство. Особисто нею сприймалися як жінка та чоловік. Протягом багатьох років вона вважала його своїм зятем. Він дуже добре та чуйно ставився до її доньки. Їй її діти сприймалися як дружна та щаслива сім'я.
Свідок, ОСОБА_6 , надав до суду пояснення, в яких вказав, що підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство. Особисто ним сприймалися як чоловік та дружина. Він неодноразово відвідував цю родину, був запрошений на сімейні свята, бачив світлини, які показував йому ОСОБА_7 . Особисто ним та іншим оточенням ця пара сприймалася як сім'я, як подружжя. Він був дуже вражений коли дізнався, що вони перебувають у цивільному шлюбі.
Свідок, ОСОБА_8 , надав до суду пояснення, в яких вказав, що підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство. Особисто ним сприймалися як чоловік та дружина. Він неодноразово відвідував цю родину, був запрошений на сімейні свята, бачив світлини, які показував йому ОСОБА_7 . Особисто ним та іншим оточенням ця пара сприймалася як сім'я, як подружжя. Він був дуже вражений коли дізнався, що вони перебувають у цивільному шлюбі.
Свідок, ОСОБА_9 , надала до суду пояснення, в яких вказала, що підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство. Особисто нею сприймалися як чоловік та дружина. Вона неодноразово відвідувала цю родину, була запрошена на сімейні свята, бачила світлини, які показував йому ОСОБА_7 . Особисто нею та іншим оточенням ця пара сприймалася як сім'я, як подружжя. Вона була дуже вражена коли дізналася, що вони перебувають у цивільному шлюбі.
Свідок, ОСОБА_10 , надала до суду пояснення, в яких вказала, що підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство. Особисто нею сприймалися як чоловік та дружина. Вона неодноразово відвідувала цю родину, була запрошена на сімейні свята, бачила світлини, які показував йому ОСОБА_7 . Особисто нею та іншим оточенням ця пара сприймалася як сім'я, як подружжя. Вона була дуже вражена коли дізналася, що вони перебувають у цивільному шлюбі.
Свідок, ОСОБА_11 , надав до суду пояснення, в яких вказав, що підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство. Особисто ним сприймалися як чоловік та дружина. Він неодноразово відвідував цю родину, був запрошений на всі сімейні свята, вони проживали однією сім'єю, був йому дуже близьким. Він завжди його вважав чоловіком сестри. Це була дуже гарна сім'я.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як передбачено частинам 1 та 2 статті 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту враховуються ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Крім того, за висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.08.2019 у справі №588/350/15, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», у черверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК).
Як передбачено ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючисьст.ст. 4, 6, 10, 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 182, 321, 328, 331, 1217, 1220, 1258, 1261, 1262, 1263, 1264, 1297, 1298 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності - задовольнити.
Встановити юридичний факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 2008 року.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на трикімнатну квартиру (загальною площею 56,2 кв.м., в тому числі житловою площею 41,8 кв.м.), розташовану за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 10.06.21 року