23.06.21
33/812/222/21
Справа № 485/424/21
Провадження № 33/812/222/21
Іменем України
23 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Лівшенком О.С.,
за участю: особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Капіноса І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 850 грн. штрафу,
Постановою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 850 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що він правил дорожнього руху не порушував, зіткнення відбулося на його полосі руху; суд безпідставно взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , якого на місці пригоди на момент зіткнення не було та відмовив у задоволенні клопотання про допит у якості свідків поліцейських, які складали адміністративний протокол та схему ДТП.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше ( частина 1 статті 251 КУпАП).
Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до п. 12.3 цих Правил у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Судом встановлено, що о 14 год 10 хв 04 квітня 2021 року, рухаючись в районі будинку № 63 по вул.1-го Травня в м. Снігурівка Миколаївської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro з номерним знаком НОМЕР_1 , у порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки Volkswagen LТ-35 з державним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що під час руху по своїй полосі він побачив автомобіль Volkswagen LТ-35, який рухався назустріч, фактично на нього. Щоб уникнути зіткнення, ОСОБА_1 зменшив швидкість руху аж до зупинення автомобіля, однак, автомобіль Volkswagen LТ-35 виїхав на його полосу руху і вдарив його автомобіль. Вказав, що свідка, допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції на місці події не було, а прийшов він тільки через деякий час.
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди за підписом всіх її учасників, якою зафіксовано механізм ДТП та завдані транспортним засобам механічні пошкодження, вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 автомобіль Opel Vivaro розташований на відстані 0,5 м від правого краю проїзної частини, тобто в межах своєї полоси руху. Це ж саме вбачається з фотографій, долучених працівниками поліції до матеріалів справи.
Крім того, як вбачається з фотографій, долучених працівниками поліції до матеріалів справи, перешкод для руху транспортного засобу ОСОБА_3 - автомобілю марки Volkswagen LТ-35 у вигляді дерева чи будь-якої іншої, не було.
Апеляційний суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_2 , оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 22.04.2021 року (а.с. 42), свідок сам вказав на те, що момент зіткнення він не бачив. Відтак, його пояснення можуть прийматись до уваги судом лише щодо подій, які відбувались після самого зіткнення. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №117798 (а.с. 2) жодні свідки не зазначені.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що саме пояснення ОСОБА_4 щодо обставин ДТП знайшли своє підтвердження, оскільки вони є взаємоузгодженими, не суперечать одне одному та відповідають даним схеми місця ДТП від 04.04.2021 року та фотозйомці, яка проводилась працівниками поліції.
Апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на рапорт старшого інспектора-чергового Винарчика М.Б. як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, оскільки вказаний документ містить лише інформацію про надходження на службу 102 телефонного повідомлення про те, що в районі будинку АДРЕСА_2 сталася ДТП.
Таким чином обставини, встановлені на підставі зібраних посадовими особами доказів, не забезпечують належного рівня доказування винуватих дій ОСОБА_1 та не доводять факту скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На думку апеляційного суду, судом першої інстанції при розгляді справи було застосовано спрощений підхід та порушено принцип всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, оскільки вирішуючи справу у межах наданих матеріалів, суд дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності підстав вважати доведеним порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких - усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП підлягає скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Тищук