23.06.21
33/812/223/21
Справа № 467/419/21
Провадження № 33/812/223/21
Іменем України
23 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.
із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,
за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вказаною постановою суду встановлено, що 01 травня 2021 року о 01 год 23 хв. на автодорозі Н-24 Благовіщенське - Миколаїв водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», кількісний показник якого склав 2.30 % проміле. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2021 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції з порушенням норм чинного законодавства, а саме наданий відеозапис не є належним доказом його вини, оскільки події на ньому зафіксовані частково і не в повному обсязі. Так, проходження тесту відбувалося на місці близько 02 год 30 хв, а на відео це відбувалося о 01 год 40 хв., що є порушенням норм Наказу МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису». Під час самої процедури проведення освідування працівник поліції не залучив жодного свідка. До протоколу не долучений акт огляду на стан сп'яніння, цей документ взагалі не складався та жодних підписів про згоду з результатами освідування на місці зупинки він не ставив та не отримував другий примірник акту огляду. В протоколі зазначено що до протоколу додаються пояснення, більше ніяких додатків не було, пояснення свідків відсутні, а також відсутні будь-які інші документи. Також зазначав, що з показами приладу він не погодився, проте під тиском працівника поліції підписав протокол. Крім того протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких доказів відсторонення від керування та передачі транспортного засобу для керування іншій особі, що залишає сумнів у неупередженості дій працівника, яким не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, та спростовує факт перебування за кермом в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Положеннями частини 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП).
Відповідно до п.п."а" п.2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положень частин 2, 3 ст.266 КУпАП (в редакції Закону N 1231-IX від 16.02.2021) Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ№ 117086 від 01 травня 2021 року, згідно з яким водій ОСОБА_1 01 травня 2021 року о 01 год 25 хв. на автодорозі Н-24 Благовіщенське- Миколаїв керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння;
- роздруківкою тестування на алкоголь № 102 від 01 травня 2021 року за допомогою спеціального технічного засобу "Alcotest Drager 6820", результат 2,30‰.;
- відеозаписом з камери працівників поліції, на яких, зокрема, зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Alcotest Drager 6820";
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 01 травня 2021 року він на автомобілі ВАЗ д/н НОМЕР_1 приїхав до ларьків, які розташовані біля автодороги Н-24 Благовіщенське-Миколаїв неподалік с. Благодатне, де придбав дві пляшки пива об'ємом 0,5 л «Білий медвідь», випив його біля цих ларьків, після чого сів за кермо та поїхав додому в с. Благодатне. Під час цього на автодорозі Н-24 Благовіщенське - Миколаїв був зупинений працівниками поліції та було запропоновано пройти тест на приладі «Драгер» на встановлення наявності алкогольного сп'яніння, на що він погодився та пройшовши тест на приладі той показав 2,30 % проміле. Також працівники поліції запропонували проїхати до медичного закладу для проходження освідування на наявність алкогольного сп'яніння на що він відмовився.
Протокол про адміністративне правопорушення та роздруківка тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу "Alcotest Drager 6820" підписані ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень.
Матеріали відеозапису також підтверджують, що ОСОБА_1 добровільно погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Після проведення поліцейським огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та ознайомлення з результатами тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу "Alcotest Drager 6820", працівником поліції було запропоновано поїхати для огляду до закладу охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився.
Зазначені докази в їх сукупності суд першої інстанції належним чином проаналізував та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання апелянта на те що проведений працівниками поліції відеозапис не може бути доказом у даній справі через те, що на ньому події зафіксовані частково та не в повному обсязі, а також через розбіжність у часі проходження огляду, який зафіксовано в тесті № 102 «Drager Alcotest 6820» та на відео з нагрудної камери поліцейського не заслуговують на увагу. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". При цьому розбіжність в часі проведення огляду водія, зазначеному в чекі - роздруківці з алкотестеру та зафіксованому на відеозаписі подій, суд вважає технічною несправністю, яка не впливає на обставини справи, і не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Безпідставними є також доводи ОСОБА_1 про незалучення свідків під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки 17.03.2021 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху №1231-IX від 16.02.2021 року, яким частина 2 статті 266 КУпАП викладена у новій редакції. Отже на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення законом передбачено проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису. Тільки у разі неможливості застосування таких засобів закон вимагає проведення огляду у присутності двох свідків. Враховуючи, що огляд ОСОБА_1 проводився з використанням спеціальних технічних засобів відеозапису, то участь свідків була не обов'язкова.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння та процедуру оформлення його результатів, оскільки за наслідками проведеного огляду працівниками поліції не було складено акт огляду, апеляційний суд виходить з того,що виключення цього доказу не впливає на висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не спростовує факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та згоди водія з результатами тесту, оскільки із відеозапису огляду чітко вбачається, що поліцейський роз'яснив водію, що у разі не згоди з результатами тесту, він може пройти огляд у медичному закладі та запитав його чи бажає він проїхати до медичного закладу, на що водій відповів відмовою, що фактично свідчить про згоду із результатом тесту.
Доводи апелянта про те, що він не був згодний з показами приладу «Драгер», але підписав протокол під тиском працівника поліції є надуманими, оскільки не підтверджуються жодними доказами та суперечать встановленим на підставі сукупності доказів, обставинам справи. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння без будь-якого примусу чи погроз з боку поліцейських, будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду чи незгоди з його результатами не висловлював.
До того у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що зі скаргою на неправомірні дії працівників поліції не звертався.
Не встановлено під час апеляційного перегляду постанови суттєвих порушень, допущених працівниками поліції.
Так, відповідно до п.10. Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Разом із тим, враховуючи, що до протоколу про адміністративне правопорушення були долучені роздруковані на папері показники результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, апеляційний суд вважає це належною фіксацією відповідної обставини. А тому сама по собі відсутність акту огляду ОСОБА_1 не свідчить про недійсність проведеного працівником поліції такого огляду.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про відсутність у справі даних про відсторонення від керування транспортним засобом, оскільки вказане не впливає на правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
Адміністративне правопорушення, передбачене положеннями ч. 1 ст. 130КУпАП є небезпечним, як для самого порушника так і для інших громадян.
Зважаючи на викладене, а також на відповідність постанови місцевого суду вимогам КУпАП, з урахуванням положень ст. 33 КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності, та в межах санкції ч. 1 ст.130КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За такого прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць