22 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження, за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12 квітня 2021 року,
-якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою суду, відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі засуджений зазначає, що він працевлаштований прибиральником в їдальні установи, свої обов'язки виконує сумлінно, був заохочений 9 разів, із іншими засудженими не конфліктний, дотримується розпорядку установи, характеризується позитивно, стан здоров'я задовільний. Вважає, що суд мав всі підставі для задоволення його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
02 квітня 2021 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі. Пояснив суду, що працевлаштований в їдальні установи. Офіційно ніколи не був працевлаштований, у нього відсутня трудова книжка. Планує працювати різноробочим. У нього немає родини, утриманців. До відбування покарання проживав у батьківському будинку, батьки померли, мати померла ще у 2001 році, будинок непереоформлений. У будинку проживала його тітка. Зв'язок підтримував з тіткою через телефонні розмови. Ніхто його не відвідував за час перебування в установі.
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12 квітня 2021р. відмовлено у задоволенні клопотанні засудженого ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Відмовляючи в задоволенні клопотання суд дійшов висновку, що засуджений протягом всього періоду відбування покарання своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно - дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, єдиною і достатньою підставою умовно - дострокового звільнення ( крім відбуття визначеної в законі частини строку покарання) є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбуття покарання, а також після фактичного відбуття засудженим не менш двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
З матеріалів особової справи засудженого судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджено вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2015 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.317, ч.2 ст.317, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2016 року ОСОБА_5 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 28.08.2015 року по 23.12.2015 року включно - 3 місяця 26 днів, що з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі становить 7 місяців 21 день. На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Снігурівська виправна колонія №5». Початок строку відбування покарання - 28.08.2015 року. Кінець строку покарання - 02.11.2021 року.
Відповідно до характеристики на засудженого затвердженої начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_7 , ОСОБА_5 з 05.09.2015 року утримувався в установі виконання покарань (№14) міста Кіровоград. Під час утримання характеризувався негативно. За допущені порушення режиму відбування покарання одного разу притягувався до відповідальності правами начальника установи, допущене порушення виражалося у порушенні режиму утримання, а саме «намагався встановити між камерний зв'язок». Стягнення погашене у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. З 10.03.2016 року отримувався в слідчому ізоляторі міста Миколаєва. Під час утримання характеризувався посередньо. Стягнень та заохочень не мав. З 21.04.2016 року відбуває покарання в державній установі «Снігурівська виправна колонія (№5)». На виробництві установи не працевлашований, але працевлаштований прибиральником в їдальні установи, а також повно та чесно виконує разові доручення по благоустрою відділення та установи. За час відбування покарання характеризується позитивно. За зразкову поведінку, сумлінне ставлення до праці, повне та чесне виконання разових доручень був заохочений 9 разів правами начальника установи. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, товариський. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Слідкує за своїм зовнішнім виглядом, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Повно та чесно виконує разові доручення та законні вимоги персоналу установи виконання покарань. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних вмінь та навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Відповідно до ст.123 КВК України приймає участь у програмі диференційного виховного впливу «Правова просвіта». Відповідно до ст.126 КВК України намагається підвищувати свій загальноосвітній рівень знань та рівні самоосвіти. Періодично читає періодичні видання, відвідує церкву на території установи. Відповідно до ст.59 КВК України підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов, отримує посилки та передачі. За час перебування в місцях позбавлення волі перебуває на профілактичному обліку, як «Відчужений від основної маси засуджених».
Комісією колонії засудженому ОСОБА_5 було відмовлено у застосуванні ст. 82 КК України, а саме в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням через не проходження повного курсу лікування від туберкульозу легенів.
Крім того, з особової справи вбачається, що ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)»зверталась до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року, залишеною без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, відмовлено у задоволенні подання, як такому що не довів свого виправлення.
Згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_5 станом на 07.04.2021 року останній має 9 заохочень: у 2016 році - 2 заохочення, у 2017 році - 2 заохочення, у 2018 році - 2 заохочення, у 2019 році - 1 заохочення, у 2020 році - 1 заохочення, у 2021 році - 1 заохочення. Засуджений мав 3 стягнення: 02.11.2015 році - догана н/у - намагався встановити між камерний зв'язок; 10.02.2020 року догана н/у - вилучено 3 літри рідини в стадії бродіння; 03.03.2020 року сувора догана н/у - груба поведінка до представників адміністрації. На даний час стягнення погашені у встановленому законом порядку.
Наявність зазначених стягнень ( хоча вони і погашені на даний час), свідчить про неналежну поведінку засудженого та недодержання вимог режиму місця відбування покарання.
Відмовляючи у задоволенні заяви засудженого від відбування покарання суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що засуджений під час усього періоду відбування покарання мав як негативну характеристику так і позитивну характеристику, що свідчить про його нестабільну поведінку. З часу відмови у задоволенні подання установи про умовно-дострокове звільнення має два заохочення, мав дві догани, одну з них сувору. Хоча вказані стягнення у встановленому законом порядку погашені, однак наведене свідчить про те, що поведінка ОСОБА_5 не є сумлінною. Засуджений не працевлаштований на виробництві, хоча за станом здоров'я та віку має можливість бути працевлаштований. ОСОБА_5 перебуває на профілактичному обліку, як «Відчужений від основної маси засуджених».
Крім того, судом встановлено, що засуджений раніше судимий, переважно за злочини проти власності, незважаючи на непогашені судимості, продовжував злочинну діяльність, засуджений ніколи не був офіційно працевлаштований на роботі, не має стійких соціальних зв'язків.
Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, апеляційний суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, що також було враховано судом першої інстанції, приймаючи своє рішення, з яким колегія суддів погоджується. Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, оскільки, матеріали провадження не містять даних про те, що він став на шлях виправлення, і доводи апеляційної скарги цього висновку суду не спростовують.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у відповідності з вимогами статті 81 КК України та статей 537, 539 КПК України.
Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 81, 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12 квітня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді