Справа № 127/14801/20
Провадження № 22-з/801/86/21
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Голота Л. О.
23 червня 2021 рокуСправа № 127/14801/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Денишенко Т. О., Оніщука В. В.,
за участі секретаря судового засідання Михайленко А. В.,
розглянув увідкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, встановлення порядку або способу виконання додаткового судового рішення у цивільній за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визначення розміру частки співвласника у спільній сумісній власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, -
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 березня 2021 року у даній справі скасовано. Постановити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено, що частка ОСОБА_1 у праві власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0510136600:02:048:0133, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 серпня 2007 року серії ЯБ № 971920, становить 1/3 частки.
У задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2522,40 грн.
14 червня 2021 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, встановлення порядку або способу виконання додаткового судового рішення, яка обґрунтована тим, що питання щодо стягнення з держави на користь позивача судового збору за подання позовної заяви в сумі 840 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 2522,40 грн, всього 3363,20 грн, в резолютивній частині постанови не вирішено, однак в мотивувальній частині постанови суду міститься висновки в цій частині. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просить вирішити не лише питання щодо компенсації судового збору, а й визначити порядок або спосіб виконання додаткової постанови суду в частині компенсації судового збору.
У судове засідання учасники справи не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Ознайомившись із заявою про ухвалення додаткового рішення, встановлення порядку або способу виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року, справа № 759/9300/13-ц, зроблено правовий висновок про те, що аналіз змісту статті 270 ЦПК України у системному зв'язку з іншими нормами права, дає підстави для висновку, що вказана процесуальна норма не встановлює беззаперечний обов'язок ухвалення додаткового рішення виключно в такому ж складі суду (суддів), що ухвалив рішення, оскільки у цьому разі законодавець використовує формулу "суд, що ухвалив рішення" як суддівська інституція, а не конкретних суддів суду.
За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною шостою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною дванадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, а ОСОБА_2 відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відтак суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід компенсувати за рахунок держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840,80 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 2522,40 грн., всього 3363,20 грн.
У зв'язку з чим, наявні правові підстави для прийняття додаткової постанови у справі.
Заява ОСОБА_1 в частині встановлення порядку або способу виконання додаткової постанови суду в частині компенсації судових витрат ОСОБА_1 за рахунок держави, підлягає задоволенню, оскільки чіткого порядку компенсації даних коштів правовими нормами не встановлено, що істотно ускладнює виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При визначені порядку та способу виконання додаткового рішення, колегія суддів приймає до уваги висновки ВС викладені у постанові від 31.03.2021 року, справа № 466/8526/14-ц та вважає за доцільне встановити, що зазначені вище суми судового збору підлягають стягненню з державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку України на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 270, 381-384, 389, 390, 435 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, встановлення порядку або способу виконання додаткового судового рішення задовольнити.
Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за подання позовної заяви та в сумі 2522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) 40 копійок за подання апеляційної скарги, всього 3363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, стягнувши вказані суми з державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку України на користь ОСОБА_1 .
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: Т. О. Денишенко
В. В. Оніщук