Єдиний унікальний номер 741/499/20
Провадження № 2/741/88/21
м. Носівка 18 травня 2021 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року членами даного колгоспного двору були ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 прийняла дочка ОСОБА_4 . Він (позивач) є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, спадщину прийняв, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений житловий будинок у зв'язку із відсутністю на нього правовстановлюючого документа.
ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судове засідання позивач та його представник - адвокат Яцун В.М. не з'явилися, представник подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без їх участі.
У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення, просив розгляд справи проводити без їх участі.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року в ньому були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
За таких обставин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по 1/3 частині житлового будинку АДРЕСА_1 , як членам колишнього колгоспного двору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
У судовому засіданні встановлено, що 15 травня 1995 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_5 , що підтверджується його копією (зворот а.с. 38).
З копії спадкової справи № 163/2002 до майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 36-40) вбачається, що ОСОБА_5 спадщину прийняв, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай).
Таким чином, ОСОБА_5 успадкував після смерті ОСОБА_2 належну йому 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).
У судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її дочка ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, на її ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкову земельну ділянку, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8).
Таким чином, ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_3 належну їй 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).
У судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, що підтверджується копією спадкової справи № 17/2020 до майна померлої ОСОБА_4 (а.с. 51-52).
Таким чином, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_4 належні їй 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У судовому засіданні встановлено, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 в зв'язку із відсутністю на нього правовстановлюючого документа, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 275/02-31 від 24 березня 2020 року (а.с. 21).
З матеріалів справи вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а.с. 13-15).
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Доводи позивача та його представника про те, що належну ОСОБА_2 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в рівних частинах успадкували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст.ст. 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м, житловою площею 30 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв