Провадження номер 3/741/199/21
Єдиний унікальний номер 741/313/21
іменем України
22 червня 2021 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Качан О.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ДПР18 № 221084), передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 221084 від 02 березня 2021 року ОСОБА_1 02 березня 2021 року о 03 год. 10 хв. по вул. Шевченка в м. Носівка керував автомобілем Шевроле Авео, д. н. з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 статті 130 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутності ОСОБА_1 , який у судове засідання 22 червня 2021 року не з'явився, заперечень суду не надав, не повідомив суд про причини неявки та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.
ОСОБА_1 двічі подавав до суду заяви про перенесення судових засідань 15 квітня 2021 року та 14 травня 2021 року, мотивуючи їх необхідністю отримання юридичної допомоги. Двічі його заяви було задоволено, судове засідання по справі відкладено.
Отже, ОСОБА_1 був достовірно обізнаний із тим, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього перебуває на розгляді Носівського районного суду Чернігівської області. ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання судової повістки на адресу, вказану в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 221084. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом про отримання знаходиться в матеріалах справи. Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду за режимом доступу: https://court.gov.ua/fair/sud2516, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитися долею своєї справи, добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Водночас, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на це, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд робить висновок про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Допустима норма вмісту алкоголю в крові водія в Україні становить 0,2 проміле.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння встановлено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до ст. 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно зі ст. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми підписами в протоколі про адміністративне правопорушення засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ураховуючи вищевикладені правові норми, аналізуючи докази по справі, суд уважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 221084 (а. с. 2), у якому містяться власноручні пояснення ОСОБА_1 про те, що він випив півпляшки пива «Чернігівське світле»;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , відібраними 02 березня 2021 року інспекторами ВПД № 1 Ніжинського РВП (а. с. 3, 4, 5);
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 у присутності двох свідків від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та від проведення огляду в закладі охорони здоров'я (а. с. 7).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Працівниками поліції в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому належним чином зафіксовано дії водія та ознаки сп'яніння, а тому даний протокол є належним доказом по справі.
Отже, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд уважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно «поза розумним сумнівом» доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, і повністю встановлена під час судового розгляду.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, не встановлено.
Відповідно до ст. 36 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд робить висновок, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника й запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами, буде призначення стягнення в мінімальних межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Разом з цим, починаючи з 17 березня 2021 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» за № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, та передбачено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Відтак, оскільки правопорушення вчинено 02 березня 2021 року, а ч. 1 ст. 130 КУпАП у новій редакції посилює відповідальність особи, суд вважає за необхідне призначити стягнення у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у редакції, чинній до 17 березня 2021 року.
Окрім цього, на момент надходження адміністративного матеріалу до суду діяла стаття 38 КУпАП в редакції Закону № 114 - ІХ від 19 вересня 2019 року, частиною другою якої було передбачено, що стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду.
Між тим, ч. 6 ст. 38 КУпАП у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-ІХ від 16 лютого 2021 року, передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Частиною 3 ст. 8 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Тобто, станом на день розгляду даної справи діє редакція ст. 38 КУпАП, яка передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
З огляду на це, підстав для застосування положень ч. 2 ст. 8 КУпАП суд, у даному випадку не вбачає, оскільки дана норма Закону знаходиться в загальній частині КУпАП, вона ані встановлює, ані скасовує відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення. Звідси слідує, що можливості закриття провадження у справі з причин закінчення строку для накладення адміністративного стягнення, судом не встановлено.
Згідно з повідомленням ТЦС 7443 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області Демченко А.В. 22 грудня 2020 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення було вилучене працівниками поліції при складанні протоколу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 283 та 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працезданих осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 рахувати з дня винесення постанови.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Крупина