Провадження № 1-кс/734/505/21 Справа № 734/4364/19
іменем України
23 червня 2021 року смт. Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняОСОБА_3 про зміну місця зберігання автомобіля,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Козелецького районного суду із клопотанням у якому просить посилаючись на ст.100 КПК України змінити місце зберігання автомобіля марки Volkswagen моделі Passat, чорного кольору, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язати слідчого повернути йому вищезазначений автомобіль для подальшого зберігання за адресою вул.. Володимирська, 10 м.Чернігів. Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 03.12.2019 року їхав на вищевказаному автомобілі по автодорозі Чернігів-Козелець та був зупинений працівниками поліції в с.Лемеші. Під час перевірки транспортного засобу по Національній базі, встановлено, що під даними номерними знаками даний транспортний засіб не зареєстрований. У 2005 році під цим номерним знаком був знятий з обліку автомобіль ВАЗ-21063 та його реєстрація у подальшому не проводилася. За даним фактом 03.12.2019 року відомості було внесено до ЄРДР за №12019270130000748, автомобіль Volkswagen моделі Passat, чорного кольору, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію були вилучені, і у подальшому 08.01.2020 року ухвалою слідчого судді на них було накладено арешт. Вказаний транспортний засіб і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнані речовим доказом у кримінальному проваджені. Автомобіль Volkswagen моделі Passat, чорного кольору, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 придбаний ним відповідно до договору купівлі-продажу, тобто набутий у власність у законний спосіб. Таким чином вважає, що даний автомобіль фізично належить йому на праві власності, не зважаючи на те, що у документах зазначена інша особа. Тим більше свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є підроблене. Вважає, що у застосуванні такого заходу, як арешт майна на автомобіль на даний час відпала, оскільки він ніяких правопорушень не вчиняв, на момент зупинення транспортного засобу у працівників поліції були підозри, що він відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України, вилучений автомобіль не може бути речовим доказом у розумінні ч.2 ст.167 КПК України, кримінальне правопорушення відкрите за ч.1 ст.358 КК України, а не за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспортного засобу, автомобіль не перебуває у розшуку, за час зберігання був механічно пошкоджений.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду його клопотання. Причини неявки не повідомив.
Дізнавач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про проведення судового засідання у її відсутності. У поданій заяві просить відмовити у клопотанні, у зв'язку із тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому підстави для зміни місця зберігання транспортного засобу відсутні. Крім цього аналогічне клопотання вже розглядалося слідчим суддею Козелецького районного суду, і у його задоволенні було відмовлено 14.06.2021 року.
Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд вважає, що у задоволенні клопотанняОСОБА_3 про зміну місця зберігання автомобіля слід відмовити виходячи з наступного.
Сектором дізнання ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № №12019270130000748 від 03.12.2019 року з фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Як виходить із фабули витягу з ЄРДР 03.12.2019 року о 15:55 до служби 102 надійшло повідомлення про те, що працівником поліції на посту «Кіпті» було зупинено автомобіль марки «Фольцваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_1 в ході перевірки якого було виявлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу викликає сумніви щодо його дійсності.
Ухвалою слідчого судді від 08 січня 2020 року було накладено арешт на майно, вилучене 03.12.2019 року, а саме: автомобіль марки «Volkswagen Passat», 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , та який перебуває у користуванні ОСОБА_3 та залишено на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_5 .
Згідно довідки інформаційного порталу НП, яка мається у матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 21 лютого 2020 року вчинив адміністративне правопорушення за ст.125 КУпАП.
Відповідно до висновку експерта №12 від 06.02.2020 року на досліджуваному автомобілі марки Volkswagen Passat, чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 , виявити сліди механічного чи інші зміни номера кузова не представилося можливим через значні корозійні пошкодження та руйнування номерного майданчика, встановити первинний номер кузова, трасологічними методами, не представилося за можливе. Номер двигуна НОМЕР_3 має первинне значення та зміні не піддавався. Заводська дублююча табличка на автомобілі марки Volkswagen Passat, чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 на момент дослідження, в своєму штатному місці відсутня.
Отже арешт накладений ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду від 08.01.2020 року обґрунтовано, така необхідність полягає в збереженні речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна
За змістом ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч.2 ст.100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений Постановою КМУ від 19.11.2012 р. № 1104, визначає Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Згідно з пункту 20 вказаного Порядку, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
За змістом положень КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 вбачається, що обов'язок організації належного збереження речових доказів та забезпечення їх схоронності, покладено на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази.
Також слідчий суддя звертає увагу, що Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений Постановою КМУ від 19.11.2012 р. № 1104, не передбачено, що під час досудового розслідування питання щодо зміни місця зберігання речового доказу, за наведених у клопотанні ОСОБА_3 підстав, визначається рішенням слідчого судді.
За таких обставин, оскільки вирішення питання, про яке йдеться у клопотанні ОСОБА_3 , не входить до компетенції слідчого судді, а питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають вирішуватися дізнавачем на власний розсуд самостійно в межах своєї компетенції з урахуванням норм законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання дізнавача слід відмовити.
Крім цього слід зазначити, що матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання не містять жодних належних доказів на підтвердження перебування у власності або наявності права володіння ОСОБА_3 арештованим майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 26, 98, 100, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні клопотанняОСОБА_3 про зміну місця зберігання автомобіля - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя