Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2-а/733/11/21
Єдиний унікальний №733/579/21
Рішення
іменем України
23 червня 2021 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ічня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 полку 2 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гурманчук Миколи Володимировича, Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти 3 батальйону 1 полку 2 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гурманчук М.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 травня 2021 року інспектором Гурманчук М.В. винесено Постанову серії ДП18 №715709, відповідно до якої його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн. Зокрема, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач 21 травня 2021 року о 02 год. 20 хв. в м.Києві по проспекту Гагаріна, 19, керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 не пред'явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. «б» п.2.1. Правил дорожнього руху. Проте, як зазначає позивач, 21 травня 2021 року поліцейський в порушення ч.3 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», не поінформував позивача про конкретну причину зупинення транспортного засобу. Позивач не заперечував надати реєстраційний документ на транспортний засіб, який був у нього в нявності, але лише після того, як поліцейський назве конкретну причину зупинки його транспортного засобу, що відповідачем так зроблено і не було, натомість, поліцейський розглянув справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності події адміністративного правопорушення, не роз'яснивши прав та обов'язків та за відсутності жодних доказів. Оскільки, поліцейський при притягненні позивача до адміністративної відповідальності грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, та відповідно до ст.279 КУпАП України не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснив права та обов'язки, не дослідив докази по справі і не надав можливості заявити жодних клопотань, тому позивачем і подано до суду позовну заяву про визнання дій інспектора незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутності в діях складу правопорушення та стягнення з відповідача сплаченого судового збору.
Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 31 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання по даній справі. Зобов'язано відповідача надати суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчиненя правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, в тому числі матеріали відео фіксації.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Відкладено розгляд справи до 23 червня 2021 року.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі. При цьому пояснив, що дійсно 21 травня 2021 року о 02 год. 20 хв. в м.Києві по проспекту Гагаріна, 19, він керував транспортним засобом RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 . Його зупинив працівник поліції, мотивуючи тим, що нібито у нього пошкоджено задній бампер. Оскільки, поліцейський зупиняючи авто не міг бачити на задньому бампері пошкодження (подряпину), тому ОСОБА_1 вважає таку причину зупинки безпідставною та незаконною. Інших причин інспектор не назвав, та відповідно жодного матеріалу про порушення правил дорожнього руху не було складено. Тому і не пред'явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб. Позивач вважає вимогу поліцейського щодо пред'явлення реєстраційного документу своїм обов'яком, але на законну вимогу поліцейського. При цьому пояснив, що постанову інспектор складав в службовій машині, лише надав її для ознайомлення. Права та обов'язки пояснював. З постановою ОСОБА_1 ознайомився, надав пояснення «з рішенням не згоден», поставив підписи та отримав копію постанови. Зазначає, що хотів писати заяву (клопотання) з приводу порушення процедури розгляду справи, проте, поліцейський не дав йому такої можливості. Відеофіксація не проводилася.
Відповідач інспектор Гурманчук М.В. в судове засідання не прибув, проте про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованого поштового відправлення, а також не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не прибув, проте про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованого поштового відправлення, а також не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не прибув, проте про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованого поштового відправлення. Згідно письмового пояснення представника третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шуміленко С., просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої заперечення представник мотивує тим, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Право органів Національної поліції перевіряти наявність реєстраційного документу на транспортний засіб у відповідності до положень ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ч.1 ст.126 КУпАП та постанови Верховного Суду у справі №465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий документ. Притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт порушення ПДР за яке було здійснено зупинку водія не знайшло свого підтвердження. Крім того, на твердження третьої особи, відповідач в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації позивача на отримання правової допомоги на місці розгляду чи в телефонному режимі. А твердження позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, не впливає на суть вчинення порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. В тому числі, щодо визнання протиправними дій відповідача заперечив, мотивуючи тим, що у відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, не передбачено визнання дій протиправними чи незаконними.
Крім того, на виконання ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 31 травня 2021 року, представник третьої особи направив копію оскаржуваної постанови та повідомив, що в управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції відсутні відеоматеріали стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач в судовому засіданні просив суд не брати до уваги письмові пояснення представника третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шуміленко С., мотивуючи, тим, що у відповідності до положень ст.131-2 Конституцї України, представником юридичної особи може бути лише адвокат. Згідно довіреності Департаменту патрульної поліції Шуміленко С.М. є юрисконсультом відділу правового забезпечення управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч.3,4 ст.55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року №354 «Про внесення змін до Положення про Національну поліцію» доповнено пункт 5 підпунктом 11 Положення про Нацполіцію. Зокрема, Національна поліція з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Національної поліції в судах України та інших органах, яке здійснюється без окремого доручення Голови Національної поліції, зокрема через уповноважених посадових (службових) осіб юридичних служб апарату центрального органу управління Національної поліції, її територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладені положення нормативно-правових актів та керуючись Довіреністю Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 28 січня 2021 року за №2022/41/3/01-2021, юрисконсульт відділу правового забезпечення управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції Шумілекор С.М. уповноважений представляти та захищати права та законні інтереси довірителя і його структурних підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів (у тому числі управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції), в тому числі надавати письмові пояснення.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступного висновку.
Відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №715709 від 21 травня 2021 року, винесеної інспектором роти 3 батальйону 1 полку 2 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Гурманчук Миколою Володимировичем, 21 травня 2021 року о 02 год. 20 хв. ОСОБА_1 в м.Києві по проспекту Гагаріна, 19, керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 не пред'явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. «б» п.2.1. Правил дорожнього руху. Позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Крім того, пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII. Зокрема, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі N 127/19283/17 ( адміністративне провадження N К/9901/17925/18), у справі № 522/2280/16-а від 21 листопада 2019 року, у справі № 711/4707/17 від 19 червня 2019 року та інших.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, норма ст.126 КУпАП є імперативною, та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред'явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №715709 від 21 травня 2021 року, складена з огляду на не пред'явлення ОСОБА_1 працівнику поліції для перевірки реєстраційного документа на транспортний засіб.
Верховний Суд у постановах неодноразово наголошував, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи. Водночас, на думку позивача, він мав право не пред'являти реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, а саме поки не назве конкретну причину зупинки його транспортного засобу.
Судом критично сприймаються твердження позивача з приводу того, що він мав право не пред'являти реєстраційного документу на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка транспортного засобу була законною. Оскільки, такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
Верховний Суд зауважив, що притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт порушення ПДР за яке було здійснено зупинку водія не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.
Жодних аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови від 21 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (непред'явлення на вимогу поліцейського для перевірки реєстраційного документа) мали місце, тому відсутні підстави для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, позивач як в позовній заяві так і в судовому засіданні не заперечував, що дійсно відмовився пред'явити працівнику поліції реєстраційний документ на транспортний засіб для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП. Позивач пояснив, що надав би їх лише за умови, що причина зупинки працівником поліції була б законною.
Крім того, суд враховує, що положеннями ст.ст.268, 279 КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому слід зазначити, що за приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справі і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено. Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в зв'язку з порушення відповідачем ст.ст.268, 279 КУпАП з мотивів, наведених в позові.
Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови, в графі «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено» стоїть підпис ОСОБА_1 . Позивач в судовому засіданні підтвердив свій підпис та щодо роз'яснення працівником поліції прав та обов'язків, не заперечував.
ОСОБА_1 з постановою ознайомився, письмові заперечення написав, копію постанови отримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що позивачем не надано доказів, які вказували б на протиправність складеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Так, згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №715709 від 21 травня 2021 року, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП.
Тому, приймаючи вказану постанову відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність. Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
Враховуючи положення ст.139 КАС України, підстави для повернення судового збору відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 245, 258 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 полку 2 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гурманчук Миколи Володимировича, Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідачі: інспектор роти 3 батальйону 1 полку 2 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гурманчук Микола Володимирович, місцезнаходження: м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.9.
Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.9.
Третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місце знаходження: м.Київ, вул..Федора Ернста, буд.3.
Суддя Н.В.Фетісова