Справа № 653/951/21
Провадження № 2/653/732/21
іменем України
15 червня 2021 року м. Генічеськ
Генічеський районний суд
Херсонської області в складі:
головуючого судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря Гурковського В.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обгрунтування позову зазначено:
28.04.1996 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб. На даний час подружжя проживає окремо, але шлюб між ними не розірвано.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач в добровільному порядку аліменти не сплачує. Позивач зазначає, що відповідач має постійний дохід тому, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі з врахуванням індексації в розмірі 2395 гривень, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що відповідач має регулярний дохід, хоча офіційно не працевлаштований, крім того займається пасікою, від якої також отримує дохід. Крім того, після того як їхня родина розпалася чоловік залишився проживати у їхньому будинку, а вона була змушена залишити будинок і на даний час вимушена орендувати житло за яке сплачує 2500 гривень щомісяця. Позивач зазначила, що самостійно утримує дитину, а саме: забезпечує продуктами харчування, одягом, купую все необхідне для навчання та розвитку дитини. Батько спілкується з дитиною, інколи купує якісь іграшки, але цього не вистачає для забезпечення нормального утримання та розвитку дитини. Тому, позивач просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 12.05.2021 року відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він згоден сплачувати аліменти на утримання дитини, але вважає, що сума 2395 грн щомісяця є завеликою, оскільки він не має постійного місця роботи, його дохід є мінливим і він не впевнений, що буде мати матеріальну можливість сплачувати аліменти в зазначеному розмірі. В наступне судове засідання відповідач не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона являється донькою позивача та відповідача. Її батьки на даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть і шлюб фактично розпався. Після розриву відносин ОСОБА_2 залишився проживати у їхньому будинку, а ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , 2010 року народження проживає на орендованій квартирі, за яку самостійно сплачує орендну плату та комунальні послуги. Також, позивач самостійно утримує ОСОБА_5 , забезпечує всім необхідним для його нормального розвитку. Відповідач спілкується із сином, але значної матеріальної допомоги їм не надає. Свідок зазначила, що ОСОБА_2 має постійний дохід, повністю матеріально забезпечений і має матеріальну змогу сплачувати аліменти на утримання свого неповнолітнього сина.
Суд, вислухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 підтверджено той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 16.12.2010 року - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно довідки ОСОБА_1 працює продавцем її заробітна плата за період з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року склала 21787 грн.
Як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалося відповідачем, що сторони проживають окремо, неповнолітній ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю і знаходиться на повному її утриманні. Відповідач офіційне не працевлаштований і має мінливий дохі.
Відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини.
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня має бути - 2510 гривень
Крім того, суд роз'яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Частиною першою ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач офіційно не працевлаштований, тобто має мінливий дохід. Позивачка, в свою чергу не надала доказів на підтвердження наявності у відповідача більших доходів, і не довела спроможності відповідача виплачувати аліменти на дитину у визначеній нею сумі. Посилання позивача на те, що саме така сума може надати їй можливість нормально утримувати дитину, враховуючи вартість життя, не є підставою для стягнення аліментів у вказаній нею сумі. Тому підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі, зазначеному позивачем, суд не вбачає.
Тому, оскільки відповідач офіційно не працює та отримує нерегулярний, мінливий дохід, утримання дитини носить несистемний характер, при цьому враховуючи, що утримання дитини є обов'язком для обох батьків, виходячи із встановлено розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає достатньою сумою аліментів в розмірі 2000 грн. щомісячно.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з моменту пред'явлення позову.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача мають бути стягнуті 758 грн.18 коп. судового збору на користь держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 264,265 ЦПК України, ст. ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, а саме з 07.04.2021 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 758 грн.18 коп..
Судові витрати в іншій частині компенсувати за рахунок Державного бюджету України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення суми аліментів за один місяць.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та оголошено о 15.00 год 23.06.2021 року.
Суддя Генічеського районного суду Т. Я. Мотонок