Справа № 1424/1463/2012
Провадження № 6/486/29/2021
22 червня 2021 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: заявник ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_1 ,
21 травня 2021 року на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення, у справі № 1424/1463/2012 за позовом ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначає, що 12 вересня 2012 року Южноукраїнський міський суд ухвалив рішення по справі № 1424/1463/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 08/04/2008/980 К - 986 від 02 квітня 2008 року у розмірі 8 385,81 грн. та судового збору у розмірі 214,60 грн.
05 серпня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги за кредитним договором № 08/04/2008/980 К - 986 від 02 квітня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
30 вересня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» уклали Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги за кредитним договором № 08/04/2008/980 К - 986 від 02 квітня 2008 року. Просить замінити сторону стягувача з ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у виконавчому листі № 1424/1463/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 8 385,81 грн. та судового збору 214,60 грн., а також поновити строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до примусового виконання.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у заяві зазначив, що просить розглянути заяву без його участі, заяву підтримує.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 вересня 2012 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області було ухвалено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 8 385,81 грн. та судовий збір 214,60 грн. /а.с. 37/.
Згідно заяви позивача від 17 вересня 2012 року /а.с. 44/ на його адресу 19 листопада 2012 року були направлені копія рішення та виконавчий лист у справі /а.с. 50/.
05 серпня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, за яким (п.1 Договору) ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набув право вимоги за кредитними договорами до позичальників зазначених у Додатку №1 до цього договору, в т.ч. за договором договором № 08/04/2008/980 К - 986 від 02 квітня 2008 року /а.с. 66-69/.
30 вересня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01, за яким (п.1 Договору) ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набув право вимоги за кредитними договорами до позичальників зазначених у Додатку №1 до цього договору, в т.ч. договором за № 08/04/2008/980 К - 986 від 02 квітня 2008 року /а.с. 63-65/.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
За змістом ст. 442 ЦПК України та ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням (заявою) державного виконавця, сторони, а також заінтересованої особи питання заміни сторони її правонаступником вирішується у судовому порядку.
Згідно постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» за № 8 від 25 вересня 2015 року, при вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги суд має з'ясувати, чи наявний договір відступлення права вимоги, який є доказом правонаступництва, та з'ясувати, чи наявне відкрите виконавче провадження, у якому ставиться питання про заміну сторони.
При цьому частиною 5 ст. 442 ЦПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Виходячи зі змісту норм пунктів 1 і 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до норм ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
У пункті 9 ст. 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підсумовуючи викладене, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», від 12 липня 2001 року вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
У зв'язку з укладенням зазначеного договору, заявник просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме, ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» на ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
З огляду на викладені обставини та положення діючого законодавства, дослідивши заяву ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та матеріали цивільної справи №1424/1463/2012, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника про заміну сторони виконавчого провадження.
Одночасно ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» просить поновити строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на поважність причин пропуску строку, оскільки ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набувши право вимоги за договорами 30 вересня 2020 року, в тому числі з додатками та графіками здійснення платежів, не міг раніше знати про пропуск процесуального строку.
За правилами ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
При цьому, згідно ч.ч.1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, що діяв на момент ухвалення рішення та видачі виконавчих листів, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.
Пунктом 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення даного закону передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно вимог ч.ч.1,6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Також, вимогами ст. 81 ЦПК України на кожну з сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з письмових матеріалів справи, заява про поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання була подана стягувачем до суду 21 травня 2021 року, тобто більше ніж через вісім років після отримання виконавчого листа представником банку.
Вказане свідчить про те, що банк не цікавився належним чином ходом виконання судового рішення, не вжив своєчасно заходів для контролю за виконанням рішення суду на користь банку. Пасивна позиція стягувача, а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи контролю, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби вказують на те, що він не вживав активних дій щодо реалізації своїх прав.
В поважність пропуску строків звернення з виконавчим листом, стягувач також зазначає неодноразові відступлення прав вимоги іншим установам, що не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до виконання такий тривалий час.
Інших підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» не навів.
При набутті права вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» мав змогу довідатись виконання за кредитним договором, права на який виникає у нового кредитора у зв'язку з набуттям прав на умовах договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2020 року.
Також 05 серпня 2020 року при відступленні прав вимоги від ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за Договіром про відступлення прав вимоги, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився.
Оскільки ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» не наведено суду поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд приходить до висновку, що заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 260, 442, 443 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 вересня 2012 року у цивільній справі № 1424/1463/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
В частині поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 1424/1463/2012 від 12 вересня 2012 року, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А. Далматова