нп 3/490/1166/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
Справа № 490/1539/21
16.04.2021р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., розглянувши протокол про вчинення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає у АДРЕСА_1 ,
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
На адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали адміністративного протоколу серії ДПР18 №527562 від 21.02.2021р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу вбачається, що 21.02.2021р. близько 02:40 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Honda Accord" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по пр. Центральному в районі буд. №81/1, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. В присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки шляхом продуття тестеру "Драгер", так і у встановленому законом медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився із обставинами правопорушення, викладеними у протоколі, пояснив, що напередодні вживав алкогольні напої, за такого під час зупинки працівниками поліції, злякався що в нього є залишкові ознаки від сп'яніння, у зв'язку із чим дійсно відмовився від проходження огляду на з'ясування стану сп'яніння. Додав, що не заперечує що у працівників поліції дійсно були підстави задля здійснення його перевірки на стан сп'яніння.
Заслухавши наведені пояснення, вивчивши матеріали додані до протоколів, приходжу до наступних висновків.
Так, Європейським судом з прав людини при доведенні обставин справи активно застосовується стандарт "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України», рішення від 18.06.2015 у справі «Ушаков проти України», п. 86 рішення від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною "поза розумним сумнівом", версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Зважаючи на сукупність встановлених доказів по справі, вбачається що при складенні матеріалів адміністративного протоколу серії ДПР18 №527562 від 21.02.2021р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимоги стандарту "поза розумним сумнівом" було дотримано, що знайшло свій прояв у наступному.
Так у судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що дійсно напередодні вживав алкогольні напої, та після зупинки керованого ним автомобіля працівниками поліції, відмовився на їх пропозицію щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані обставини додатково знайшли своє підтвердження у матеріалах відеозаписів з натільної камери поліцейського на оптичному диску, долученого працівниками поліції до матеріалів справи, з яких вбачається що ОСОБА_1 на місці зупинки спочатку стверджує, що вживав безалкогольне пиво, потім в ході спілкування каже що вживав алкогольне пиво. Вже після спілкування по телефону, ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що відмовляється від проходження будь-якого огляду на з'ясування стану сп'яніння.
Окрім наведеного провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться іншими доказами у справі, а саме:
- протоколом ДПР18 №527562 від 21.02.2021р., згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився із обставинами правопорушення, викладеними у протоколі, при цьому жодних зауважень чи заперечень від нього не надходило;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки шляхом продуття приладу "Драгер". Вказаний акт засвідчений особистими підписами свідків та не викликає сумнівів у своїй достовірності.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, млявої мови та хиткої ходи, однак огляд на стан сп'яніння не проводився у зв'язку із відмовою останнього;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.02.2021р., згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, млявої мови та хиткої ходи та у їх присутності останній відмовився від проходження огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у встановленому законом медичному закладі;
- матеріалами справи у сукупності.
Таким чином, надаючи оцінку наведеним вище доказам у справі, приходжу до висновку про наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння; дійсно відмовився від проходження огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння, проти чого сам не заперечував, за такого його дії слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При обранні виду адміністративного стягнення враховано характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги достатність підстав вважати про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом у такому стані, зважаючи на обґрунтованість підозр поліцейських щодо необхідності проходження медичного огляду щодо з'ясування стану сп'яніння та відмову ОСОБА_1 від такого огляду; вбачається що вказані дії несли підвищену загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, за такого з метою попередження з боку останнього аналогічних порушень Правил дорожнього руху України, приходжу до висновку, що до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в прибуток держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись ст.ст. 34, 36, 130, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Грошові кошти перерахувати до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок № UA438999980313010149000014001, Миколаївське ГУК/ Миколаївської обл./21081300 код отримувача 37992030, МФО: 899998.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні.
Грошові кошти у розмірі 454 гривні в рахунок сплати судового збору перерахувати до УК у Центральний м. Миколаїв /Централ.р-н/22030101, на розрахунковий рахунок № UA79899998031311206000014483, код отримувача 37992030, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 22030101.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання - 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Дірко І.І.