Справа № 484/1965/21
Провадження: № 1-кп/484/324/21
23.06.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді: - ОСОБА_1
секретар судового засідання : - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150010000040 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тридуби Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, який має повну середню освіту, одруженого, має двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідності не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України;
за участю учасників судового провадження
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3
25.01.2021р. приблизно о 08 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги 7 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону, діючи умисно, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2- 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ОСОБА_3 не з'явився вчасно на військову службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував за адресою свого проживання, де проводив час на власний розсуд до 08.02.2021р., не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби.
Обвинувачений у судовому засіданні, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акт, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно 25.01.2021р. він не з'явився до військової частини НОМЕР_1 , де проходив службу, для того, щоб побути з сім'єю та з того часу перебував за місцем свого проживання. При цьому він усвідомлював наслідки своїх дій. У вчиненому розкаявся.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно з положеннями ст..1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також, у ст.. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З моменту видання виконувачем обов'язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
02.12.2020р. ОСОБА_3 укладений з Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України.
Наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 №255 від 02.12.2020р. солдат ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу вказаної частини, поставлений на всі види забезпечення та наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 №169-РС від 02.12.2020р. призначений на посаду номера обслуги 1 артилерійського взводу 7 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Відтак, з 02.12.2020р., тобто з моменту зарахування обвинуваченого до списків особового складу військової частини, останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби обвинуваченому достеменно було відомо і до часу не з'явлення вчасно на службу останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Фактичні обставини злочину свідчать про те, що обвинувачений в умовах особливого періоду не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу.
Отже, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 4 ст. 407 КК України як нез'явлення вчасно на службу без поважних причини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місце проходження служби характеризується посередньо, за місцем проживання негативна характеристика відсутня, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має двох малолітніх дітей.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, обставини вчинення злочину, незважаючи на ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дають підстави для призначення йому покарання в межа санкцій статті, яка встановлює відповідальність за вчинення злочину, яке йому інкримінують, та свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.
На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити, що обвинувачений, захисник, мають право подати клопотання про помилування, учасники провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1