Справа № 320/3992/20 Головуючий у 1 інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
17 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кобаля М.І.
Чаку Є.В.
За участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", в якому просив:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (код ЄДРПОУ 23243188), за адресою: Київська обл., Іванківський р-н. м. Чорнобиль, вул. Полупанова, буд. 29/1, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в Акті від 10.02.2020 № 26.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 23243188), за адресою: Київська обл., Іванківський р-н. м. Чорнобиль, вул. Полупанова, буд. 29/1, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в Акті від 10.02.2020 № 26.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що відповідач повністю усунув всі порушення, які були виявлені в ході проведення перевірки та зазначені в Акті від 10.02.2020 р. № 26.
04 червня 2021 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.12.2019 року Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1422 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, гуртожиток Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", за адресою: Київська обл., Іванківський р-н. м. Чорнобиль, вул. Полупанова, буд. 29/1.
На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 28.12.2019 року №11134 на проведення позапланової перевірки гуртожитку Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".
У період з 09.02.2020 року по 10.02.2020 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка гуртожитку Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений Акт від 10.02.2020 року №26.
Зі змісту вказаного Акту вбачається, що в ході перевірки гуртожитку Приватного акціонерного товариства "КИЇВОБЛЕНЕРГО" були виявлені 25 порушень законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Головним управлінням ДСНС України у Київській області на підставі наказу від 12.06.2020 року №420 та посвідчення на проведення перевірки від 12.06.2020 року №2125 у період з 15.06.2020 року по 16.06.2020 року було проведено позапланову перевірку дотримання гуртожитком Приватного акціонерного товариства "КИЇВОБЛЕНЕРГО" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 15.06.2020 №57.
Зі змісту вказаного Акту також вбачається, що відповідачем були залишені не усунутими наступні порушення, зазначені в Акті перевірки від 16.01.2020 №4:
1) п.1.2 глава 1 розділ V ППБУ приміщення гуртожитку не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014;
2) п.1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ будівля гуртожитку не обладнана пристроями блискавкозахисту будівель відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель та споруд» (котельня);
3) п.2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ дерев'яні конструкції елементів горища не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;
4) п.1.2 глава 1 розділ V ППБУ, ДБН В. 2.5.-56:2014 дод.Б відсутня система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.
Отже, не усунутими відповідачем залишились чотири порушення, які зазначені в Акті перевірки від 10.02.2020 №26, та підлягають дослідженню в рамках даної справи.
Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
За приписами частини 1 статті 1 вищевказаного Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Частиною 1 статті 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
У відповідності до ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі ст. 47 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
В силу положень статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Приписами пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій передбачено, що основними завданнями ДСНС, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За приписами частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, об'єктом перевірки був гуртожиток Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", за адресою: Київська обл., Іванківський р-н. м. Чорнобиль, вул. Полупанова, буд. 29/1.
У рамках проведеної Головним управлінням ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 25 порушень.
Відповідачем надано суду докази часткового усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 10.02.2020 року №26.
Також, Головним управлінням ДСНС України у Київській області надано суду Акт від 15.06.2020 року №57 про проведення повторної позапланової перевірки відповідача, зі змісту якого випливає, що відповідачем не були усунуті 4 порушення.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, вказане поняття є оціночним.
Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав наступне: «…існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель».
З огляду на зазначене, враховуючи, що кожне із виявлених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосовані до відповідача заходи реагування матимуть тимчасовий характер, період дії яких, залежить безпосередньо від факту усунення ПАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" виявлених порушень, а застосовані до відповідача заходи реагування матимуть, також, спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також, такі заходи реагування, як часткове або повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.
Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення решти порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Крім іншого, зі змісту апеляційної скарги випливає, що апелянт не спростовує наявність порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей на момент винесення рішення судом першої інстанції.
Так, після винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення за результатами позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" позивачем - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було складено Акт від 18 березня 2021 року № 189, в якому зафіксовано відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Вищевказане свідчить, що відповідачем у добровільному порядку виконано рішення суду першої інстанції.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Тобто, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції станом на момент його прийняття.
Оскільки, на час прийняття Київським окружним адміністративним судом оскаржуваного рішення від 15 лютого 2021 року відповідачем не було усунено 4 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 23243188), за адресою: Київська обл., Іванківський р-н. м. Чорнобиль, вул. Полупанова, буд. 29/1, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в Акті від 10.02.2020 року № 26.
Щодо посилання апелянта на Акт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Акт від 18 березня 2021 року № 189, в якому зафіксовано відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19, від 11 лютого 2021 року у справі №810/3724/17, від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 та від 05 грудня 2019 року у справі № № 805/1493/17-а.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кобаль М.І.
Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлено 22.06.2021 р.