П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14002/20
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним рішення та стягнення коштів,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про відмову у поверненні надміру сплачених митних платежів по митній декларації UА500650/2019/054405, викладене у листі від 23 листопада 2020 року № 7.10-1/15-04/8.19/17393; стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на його користь 90122,90 (дев'яносто тисяч сто двадцять дві гривні дев'яносто копійок) грн. надміру сплачених платежів згідно митної декларації UА500650/2019/054405.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 11 листопада 2020 року про повернення надміру сплачених митних платежів по митній декларації UА500650/2019/054405; зобов'язав Одеську митницю Держмитслужби розглянути заяву позивача від 11 листопада 2020 року про повернення надміру сплачених митних платежів по митній декларації UА500650/2019/054405 та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 жовтня 2019 року для проведення митного оформлення придбаного товару позивач подав до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію (МД) UA500650/2019/054405 щодо здійснення митного оформлення транспортного засобу - легкового автомобілю, який був у використанні, марки Chevrolet, модель VOLT, календарний рік виготовлення - 2017, тип двигуна - електродвигун, потужність електродвигуна - 111 кВт, робочий об'єм ДВС - 1490 см3 (74кВт), потужність акумуляторної батареї - 18,4 кВт/г, колісна формула - 4/2, тип кузова - хетчбек, колір білий.
У графі 33 митної декларації UA500650/2019/054405 від 10 жовтня 2020 року заявником визначено код товару 8703229010.
Одеською митницею Держмитслужби, відповідно до митної декларації UA500650/2019/054405 було здійснено митне оформлення транспортного засобу.
В подальшому позивач звернувся до Одеської митниці Держмитслужби з заявою про повернення надміру сплачених платежів, мотивуючи її тим, що вказаний автомобіль був помилково розмитнений за кодом товару 8703229010, що і призвело до сплати зайвих митних платежів.
Одеська митниця Держмитслужби розглянула вказану заяву позивача та відповіла листом від 23 листопада 2020 року №7.10-1/15-04/8.19/17393 на №26590/10 від 11 листопада 2020 року (далі-Лист) (а.с.19-25).
У вказаному Листі відповідач навів процедуру та порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету коштів із посиланням на приписи Бюджетного кодексу України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, порядку повернення авансових платежів (передплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643. Також у Листі роз'яснено можливість та порядок внесення змін до митної декларації; вказано, що оформлення митницею висновку про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів здійснюється на підставі оформлених додаткової митної декларації або аркуша коригування; зазначено, що митне оформлення транспортного засобу здійснено без порушень вимог УКТ ЗЕД.
Відмова в задоволенні заяви про повернення надміру сплачених платежів згідно вказаної митної декларації і стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що лист відповідача від 23 листопада 2020 року №7.10-1/15-04/8.19/17393 у відповідь на звернення позивача із заявою про поверненні надміру сплачених платежів згідно митної декларації UА 500650/2019/054405 за змістом не може вважатися "обґрунтованою відмовою" у розумінні Порядку №643, відтак, Одеська митниця Держмитслужби допустила протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 11 листопада 2020 року.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись з заявою про повернення надміру сплачених платежів позивач вважав, що спірний автомобіль віднесено до типу електромобіль із збільшеним пробігом, тобто він не є гібридним, оскільки приводиться в рух за рахунок електричної енергії.
Разом з тим, Одеська митниця Держмитслужби, розглянувши заяву позивача про повернення надміру сплачених платежів в листі від 23 листопада 2020 року №7.10-1/15-04/8.19/17393, вважала, що за інформацією з мережі Інтернет "Співтовариство інженерів автомобільної промисловості" (Society of Automotive Engineers) відносять CHEVROLET VOLT до гібридних автомобілів у зв'язку з комбінованим використанням двигуна внутрішнього згорання (далі-ДВЗ) з електромотором.
Згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 14 липня 2020 року №256, транспортні засоби, що поєднують поршневий двигун внутрішнього згоряння з одним або декількома електродвигунами, називаються “гібридними електротранспортними засобами (Hybrid Electric Vehicles, HEVs)”.
Для механічної тяги ці транспортні засоби використовують енергію як палива, так і пристрою для накопичення електричної енергії (наприклад, електричного акумулятора, конденсатора, маховика/генератора). Існують різні типи гібридних електротранспортних засобів (HEVs), котрі відрізняються схемою трансмісії (такі як паралельні гібриди, послідовні гібриди, роздільні або послідовно-паралельні гібриди) і ступенем гібридизації (наприклад, повні гібриди, середні гібриди і гібриди з пїдзарядкою від електромережі).
До гібридів з підзарядкою від електромережі (Plug-in Hybrid Electric Vehicles, PHEVs) відносяться електротранспортні засоби, електричні акумулятори яких можна заряджати від електричної розетки або зарядної станції.
Такі транспортні засоби (з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування), які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, класифікуються у товарній підпозиції 8703 60 УКТ ЗЕД в залежності від робочого об'єму циліндрів двигуна та строку експлуатації.
Відповідач зазначив, що на час митного оформлення автомобілів Chevrolet Volt в період з 2016 року по 02 липня 2020 чинною в Україні була версія УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року, згідно якої зазначені автомобілі класифікувалися в товарній підпозиції 8703 22, як автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння в залежності від строку експлуатації, у відповідності до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, та у тому числі з врахуванням положень листа ДФС України від 17 травня 2017 №12352/7/99-99-19-03-01 -17 «Про класифікацію автомобіля «Chevrolet Volt», згідно якого автомобіль «Chevrolet Volt» відповідно до Основних правил інтерпретації 1,3 (Ь) та 6 класифікується як транспортний засіб з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалювання та з кривошипно-шатунним механізмом відповідно до об'єму циліндрів ДВЗ та строку експлуатації, тому здійснення розмитнення за кодом 8703 229010 УКТ ЗЕД було правомірним.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками відповідача та зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 67 Митного кодексу України (далі - МК України у редакції на час виникнення спірних правовідносин) українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга статті 67 МК України).
Згідно з частиною першою статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК України).
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина п'ята статті 69 МК України).
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина сьома статті 69 МК України).
Закон України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII встановлює Митний тариф України (групи 01-72; групи 73-97).
Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (стаття 1 Закону №584).
Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Згідно з Митним тарифом України, котрий є додатком до Закону України «Про митний тариф України», група 87 має назву «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання».
До коду УКТЗЕД 8703 22 90 10 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000, але не більш як 1500 cm3, що використовувалися не більш як 5 років.
До коду УКТЗЕД 8703 90 10 90 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, інші транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші.
Слід зазначити, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до технічної документації автомобіль Chevrolet Volt 2017 модельного ряду є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. (ЕКЕУ - електричний транспортний засіб, що може працювати у режимі розширеного діапазону). Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: електричний режим та режим розширеного діапазону. В електричному режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У режимі розширеного діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна. В електричному режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати у цьому режимі до того моменту часу, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у режим розширеного діапазону (РРД) У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, якій живиться від палива. Це вторинне джерело електричної енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може буди підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення електричного режиму. Батарея високої напруги буде продовжувати постачати певну кількість енергії; працювати разом з двигуном для забезпечення максимальної (пікової) продуктивності коли це вимагається, наприклад при підйомі на крутий нахил або при маневрах, потребують великого прискорення. Батарея не буде заряджатися, та електричний діапазон роботи транспортного засобу не буде відновлюватися за рахунок енергії від двигуна. Як у електричному режимі, так і у режимі розширеного діапазону, коли транспортний засіб рухається з малою швидкістю, або зупиняється, двигун буде працювати без відключення, якщо транспортний засіб знаходиться в увімкненому стані, за виключенням того, коли блок електричного приводу знаходиться в положенні N (нейтральне). Двигун відключиться або буде залишатися відключеним при низькій швидкості транспортного засобу у положенні N (нейтральне). В таких випадках батарея високої напруги не буде заряджатися. При цих умовах, батарея високої напруги все ще може розряджатися при використанні кондиціонеру або інших нагрузках на мережу 12 вольт. Як у електричному режимі, так і у режимі розширеного діапазону, у випадку несправності батареї високої напруги, двигун може працювати без відключення з метою генерації необхідної електрики. Лампочка індикатора несправності буде включена (почне світитися).
Слід зазначити, що УКТЗЕД та Основні правила його інтерпретації не містять поняття чи коду товару «автомобіль, що обладнаний гібридною силовою установкою», тому класифікація легкового автомобіля можлива: або за ознакою двигуна внутрішнього згоряння, або за ознакою електродвигуна, або, якщо легковий автомобіль має одночасно і електродвигун, і двигун внутрішнього згоряння.
На думку суду, спірний автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром (ця обставина не заперечується сторонами), а тому до цього товару необхідно застосовувати наступні правила класифікації товарів, встановлені Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД:
(b) ... Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис ...
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються (товарна позиція 8703 90 10 90 (транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші) більша за товарну позицію 8703 22 90 10 (транспортні засоби- оснащені двигуном: внутрішнього згоряння)).
Відтак, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, автомобіль Chevrolet Volt другого покоління як легковий автомобіль (товар), який складається з двох компонентів, які є основою для класифікації, повинен класифікуватись:
- за компонентом, який описується конкретніше;
- за компонентом, який визначає його основні властивості,
- або за найбільшим порядковим номером серед товарних позицій.
Отже, з врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірний автомобіль Chevrolet Volt описується конкретніше за його основним компонентом - електродвигуном, електродвигун автомобіля Chevrolet Volt другого покоління є компонентом, який визначає основні властивості автомобіля Chevrolet Volt другого покоління, товарна позиція 8703 90 10 90 є більшою за товарну позицію 8703 22 90 10, а тому автомобіль Chevrolet Volt другого покоління необхідно класифікувати за товарною позицією 8703 90 10 90 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 87021, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: транспортні засоби, оснащені електричними двигунами: інші.
Наведені висновки також узгоджуються з висновками, зробленими Верховним Судом в постанові від 13 жовтня 2020 року справа №420/5592/19.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що здійснюючи митне оформлення спірного автомобіля відповідач помилково застосовував код УКТЗЕД 8703229010, що з урахуванням здійснення митного оформлення свідчить про наявність факту надмірно сплачених митних платежів.
Разом з тим, стосовно самої процедури реалізації повернення надміру сплачених коштів колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені регламентовані також ст.43 Податкового кодексу України.
Так, п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України).
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України).
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п.43.6 ст.43 Податкового кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, визначений розділом ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 №643 (далі Порядок №643).
Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №643 встановлено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені підрозділом.
Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №643).
Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.
Співробітник підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №643).
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами (пункт 7 розділу ІІІ Порядку №643).
З наведеного вбачається, що за наявності факту надміру сплачених сум митних платежів митний орган повинен сформувати електронний висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку №643, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів, а в подальшому сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби надсилаються до Казначейства для виконання.
Наведені обставини свідчать про протиправність рішення Одеської митниці Держмитслужби про відмову у поверненні надміру сплачених митних платежів по митній декларації UА500650/2019/054405, викладеного у листі від 23 листопада 2020 року №7.10-1/15-04/8.19/17393, яке є саме рішенням по суті поставленого позивачем питання митному органу.
Разом з тим, звертаючись з даним позовом за захистом інтересів свого клієнта, представник позивача також просила стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на його користь 90122,90 грн. надміру сплачених платежів згідно митної декларації UА 500650/2019/054405, що не відповідає викладеній вище процедурі повернення коштів.
Водночас, положеннями статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з огляду на наявність факту надміру сплачених митних платежів, та приймаючи до уваги вказані положення ст.9 КАС України, з метою повного, ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог шляхом зобовязання Одеської митниці Держмитслужби сформувати висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 90122,90 грн., сплачених згідно митної декларації UА 500650/2019/054405 та надіслати цей висновок до Казначейства для виконання.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено наявність податкового боргу у позивача та факту не перерахування суми сплачених позивачем коштів при митному оформленні з відповідного рахунку до державного бюджету.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною відмову та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про відмову у поверненні надміру сплачених митних платежів по митній декларації UА500650/2019/054405, викладене у листі від 23 листопада 2020 року № 7.10-1/15-04/8.19/17393.
Зобов'язати Одеську митницю Держмитслужби у відповідності до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, сформувати висновок про повернення з державного бюджету ОСОБА_1 надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 90122,90 грн. згідно митної декларації UА 500650/2019/054405, та надіслати цей висновок до органів казначейської служби для виконання.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.