23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/603/21
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, ухвалене у письмовому провадженні в м. Миколаєві, по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 86054 гривні 90 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.09.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3879 гривень 44 копійки відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3879 гривень 44 копійки за період з 01.03.2018 року по 08.09.2020 року включно в сумі 117417 гривень 62 копійки відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року не нараховувалась, тому відповідач повинен виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008, оскільки саме у січні 2008 року відбулося підвищення посадового окладу позивача. При виплаті індексації з 01.03.2018 по 08.09.2020 року відповідач повинен був керуватися абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, яким встановлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року позов задоволено частково. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 та за жовтень 2019 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 та за жовтень 2019 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що на момент звільнення з військової служби позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Таким чином, беручи до уваги факт того, що оскільки позивача виключено зі списків особового складу та проведено з ним усі необхідні розрахунки при звільненні відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №256 від 08.09.2020 року захист його прав необхідно здійснювати шляхом оскарження вказаного наказу в частині щодо недорахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 08.09.2020 року та внесення до нього відповідних змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що позивачу належна щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення починаючи з 01 березня 2018 року, невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною..
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 08.09.2014 по 08.09.2020 рік проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
08.09.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 256 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.08.2020 року № 32-РС з військової служби у запас, відповідно до пп. “а” п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (у зв'язку із закінченням строку контракту) з 08.09.2020 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
На запит позивача стосовно виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідач надав довідку про нарахування грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.09.2020 року. Також відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.09.2020 року нарахована та виплачена в повному обсязі.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 р., тому відповідач повинен був здійснити розрахунок індексації у грудні 2015 р. з урахуванням місяця січень 2008 р., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині перерахунку індексації грошового забезпечення за грудень 2015 з урахуванням базового місяця січень 2008 р. задовільнив. При цьому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов в частині визначення базового місяця січень 2008 року при нарахуванні індексації за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2018 р. задоволенню не підлягає. Позовні вимоги 3-4 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.09.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3879 гривень 44 копійки відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 задоволенню не підлягають. Суд вважав за необхідне зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити позивачу індексацію за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 та за жовтень 2019 року.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.6 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Постановою Кабінету Міністрів Укроаїни від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п.1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно з п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а сааме, зокрема, 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.
В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до особових карток військовослужбовця ОСОБА_1 посадовий оклад позивача з 2015 року по березень 2018 року не змінювався та становив 530,00 грн.
З огляду на невиплату в повному розмірі за грудень 2015 р. позивачу індексації, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з урахуванням базового місяця 2008 р.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.
Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Колегією суддів встановлено, що у грудні 2015 р. індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась, а тому вимоги про застосування базового місяця січень 2008 р. є передчасними.
Як вбачається з довідки про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.09.2020 року ОСОБА_1 (а.с. 27) індексація в березні-квітні 2016 р. була виплачена за частину жовтня 2015 р. (перша частина була виплачена в грудні 2015 р.), та листопад 2015 р. Таким чином, колегією суддів встановлено, що індексація за грудень 2015 р. у період з 01.01.2016 по 01.12.2018 та за жовтень 2019 не нараховувалась і не виплачувалась.
За таких обставин, у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2008 року» відсутні.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідач не є розпорядником коштів першого рівня, тому не має повноважень самостійно визначати напрямки використання бюджетних ресурсів колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та грубо порушують права позивача.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 р. підлягає зміні, в частині виключення абзацу 2 резолютивної частини на підставі мотивів, викладених у цій постанові. У зв'язку з цим п.3 та 4 резолютивної частини рішення викласти в новій редакції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року змінити, шляхом виключення з резолютивної частини п.2: «Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року».
Пункти 3, 4 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2018 та за жовтень 2019 року.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.12.2018 та за жовтень 2019 року».
В решті рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик