П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/4615/20
Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.
Дата і місце ухвалення 16.02.2021р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
за участю секретаря - Філімоненка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -
20.03.2020 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції адміністративний позов до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 870/19 від 20.12.2019 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16.02.2021 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності став факт недопуску посадової особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, що є порушенням положення п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11, абз. 2 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.
Апелянт вважає, що при постановленні рішення, суд першої інстанції належним чином не дослідив докази Управління стосовно отримання позивачем матеріалів справи, що призвело до передчасного висновку суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Апелянт посилався на те, що з огляду на обізнаність позивача 20.12.2019 року про проведення позапланової перевірки та про розгляд справи про адміністративне правопорушення, можна вважати, що ОСОБА_1 ознайомлена з постановою Управління від 20.12.2019 року. Таким чином апелянт вважає, що позивачем було пропущено 10-денний строк звернення до суду, передбачений ст. 286 КУпАП.
Апелянт також не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача про необхідність забезпечення доступу відповідачу до проведення перевірки, а також щодо присутності під час проведення перевірки.
На думку апелянта ним надано належні докази ознайомлення позивача з наміром проведення позапланової перевірки та забезпечення присутності на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення перевірки.
Крім того, Управління вважає, що з огляду на отримання позивачем 20.12.2019 року матеріалів перевірки, вона була належним чином сповіщена про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначений на 20.12.2019 року.
Зважаючи на все вищезазначене, апелянт вважає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена правомірно, у межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.02.2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку із зверненням 24.10.2019 року гр. ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області із заявою про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил власниками кв. АДРЕСА_2 , із врахуванням листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 31.10.2019 року № 1015-05/1-9716, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було видано 13.11.2019 року направлення № 001948 на проведення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: Реконструкція квартири АДРЕСА_3 з приєднанням до неї додаткових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради посилалось на те, що з метою проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було надіслано лист № 01-8/788-вх від 18.11.2019 року на адресу проживання, яка співпадає з адресою об'єкта будівництва (поштове відправлення № 6506503628620) з вимогою забезпечити доступ 27.11.2019 року о 15.00 на зазначений об'єкт та надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі.
Також відповідач посилався на те, що копію вищезазначеного листа було залишено на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується фото- та відеофіксацією.
З метою перевірки фактів, викладених у зверненні, посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було здійснено виїзд на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Однак, у зазначену дату та час позивач доступ на об'єкт будівництва за вищевказаною адресою не забезпечила (була відсутня) та необхідні документи не надала.
Відповідач посилався на те, що з огляду на зазначене Управлінням було повторно надіслано ОСОБА_1 лист № 01-8/788-вх від 27.11.2019 року на адресу проживання (поштове відправлення № 6506503640115) з вимогою забезпечити доступ 04.12.2019 року о 14.30 год. на зазначений об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , та надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі. Відповідач зазначив, що копію вищезазначеного листа було залишено на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується фотофіксацією. Однак, і в друге у зазначену дату та час ОСОБА_1 доступ на об'єкт будівництва за вищевказаною адресою не забезпечила (була відсутня) та необхідні документи не надала.
Як зазначає відповідач, Управлінням втретє було направлено ОСОБА_1 лист № 01-8/788-вх від 03.12.2019 року на адресу проживання (поштове відправлення № 6506503655511) з вимогою забезпечити доступ 12.12.2019 року об 11:00 год на зазначений об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 та надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі. Додатково, копію вищезазначеного листа знов було залишено на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, у зазначену дату та час позивач знов, доступ на об'єкт будівництва за вищевказаною адресою не забезпечила (була відсутня) та необхідні документи не надала.
12.12.2019 року посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В акті від 12.12.2019 року зазначено про відсутність позивача на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же день посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з порушенням п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11, абз. 2 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.
Також відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.12.2019 року, у якому Управління вимагало від позивача у термін до 26.12.2019 року допустити посадових осіб органу ДАБК на об'єкт будівництва та надати правовстановлюючі документи та технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна за вищевказаною адресою, документи, що дають право на виконання будівельних робіт, документи, що підтверджують введення до експлуатації вищезазначеного об'єкту.
Згідно записів у складених матеріалах перевірки, позивач не була присутня при підписанні матеріалів перевірки, а тому воні направлені поштою 12.12.2019 року (лист № 01-8/788-вх.). Також у вказаному листі зазначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 20.12.2019 року об 11:00 год у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
20.12.2019 року заступником начальника управління-начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 870/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що її копію надіслано позивачу поштою.
Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою по справі про адміністративне правопорушення, позивач оскаржила її до суду.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 41 зазначеного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду (ч. 7 ст. 41 Закону № № 3038-VI).
Згідно ст. 2446 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
При цьому, згідно п. 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку № 553).
Згідно п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Як вбачається з матеріалів справи позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, а саме за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що визначальним при кваліфікації дій за вказаною статтею є встановлення обізнаності особи, яка притягається про необхідність забезпечення такого доступу. Отже, не допуск, як правопорушення характеризується умислом, тобто у разі, коли особа, достеменно знаючи про проведення перевірки в певний період за певною адресою, умисно перешкоджає здійсненню своїх повноважень управлінням щодо проведення перевірки.
Відповідач посилався на те, що про намір посадових осіб Управління ДАБК провести позапланову перевірку на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 позивач була належним чином повідомлена, однак допуск посадових осіб до проведення перевірки не здійснила.
У підтвердження вказаних доводів відповідачем надано листи від 18.11.2019 року № 01-8/788-вих, від 27.11.2019 року № 01-8/788-вих., від 03.12.2019 року № 01-8/788-вих., а також списки згрупованих поштових відправлень у підтвердження направлення вищезазначених листів на адресу позивача.
Дослідивши вказані докази, колегія суддів зазначає, що надані в якості доказів списки групованих поштових відправлень з відміткою штампу поштової установи дійсно підтверджують факт направлення таких листів на адресу позивача, однак, відповідачем не надано доказів отримання позивачем вказаних листів та обізнаність про їх зміст та необхідність забезпечення доступу посадових осіб Управління ДАБК до проведення перевірки.
Так, в матеріалах справи наявні копії рекомендованих поштових повідомлень, з яких вбачається, що поштова кореспонденція, яка направлялась Управлінням на адресу позивача поверталась без вручення їх (за закінченням встановленого строку зберігання).
Таким чином, належні докази обізнаності позивача про наявність обов'язку допустити посадових осіб Управління ДАБК до проведення перевірки матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання відповідача на залишення листів-повідомлень на об'єкті будівництва не може свідчити про належне повідомлення позивача про необхідність допущення посадових осіб до проведення перевірки, оскільки зазначений факт не свідчить про доведення до відома позивача змісту вказаних листів, а отже, є припущенням, на якому не може гуртуватися адміністративна відповідальність.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, враховуючи, що остання була відсутня на об'єкті перевірки, а відповідачем не надано доказів того, що позивач була повідомлена про проведення перевірки та необхідність бути присутньою на об'єкті перевірки.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відсутність достеменних відомостей про вручення позивачеві повідомлень про намір провести позапланову перевірку та необхідність допустити посадових осіб Управління ДАБК до проведення такої перевірки виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за недопущення до проведення такої перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність та необґрунтованість оскаржуваної постанови № 870/19 від 20.12.2019 року.
Крім того, колегія суддів враховує те, що розгляд справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП здійснюється за правилами вказаного кодексу.
Так, статями 254 та 256 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 188-42 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
В ході розгляду справи встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 12.12.2019 року відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з ним та наявний запис про те, що позивач не була присутня при підписанні матеріалів перевірки.
Належних доказів вручення позивачеві матеріалів перевірки, в тому числі і протоколу по справі про адміністративне правопорушення із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, у строки визначені чинним законодавством відповідачем надано не було.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
В даному випадку відповідачем не надано доказів належного сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права з метою всебічного з'ясування обставин справи.
З оскаржуваної постанови вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився за відсутності позивача.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання відповідачем вимог щодо належного сповіщення позивача про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення, позбавлення її можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, фактично призвели до прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення без всебічного і об'єктивного встановлення обставин по справі, що є підставою для її скасування.
Що стосується посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для залишення поданого позову без розгляду, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції позивач посилалась на те, що про оскаржувану постанову по справі по адміністративне правопорушення їй стало відомо 19.03.2020 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Крім того, позивач зазначила, що фактично копію оскаржуваної постанови нею отримано від відповідача лише 26.03.2020 року на адвокатський запит представника позивача, у підтвердження чого позвач надала лист Управління ДАБК Одеської міської ради від 26.03.2020 року № 01-6/201-ПР.
Відповідачем вказані доводи позивача не спростовані, доказів належного вручення позивачеві копії оскаржуваної постанови до суду не надані. Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 20.12.2019 року була присутня у приміщенні Управління та нею отримано матеріали перевірки - акт, припис, протокол, ніяким чином не може свідчити про вручення позивачеві копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2020 року.
З огляду на викладене, доводи відповідача про наявність підстав для залишення поданого позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду є необгрунтованими та безпідставними.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук