23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4917/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі № 420/4917/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною відмову, оформлену Листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 02.06.2020 року № 03-П-409/2-е/п.;
- зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої частини допомоги.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач як особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни відповідно до положень частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте в порушення вимог цього Закону 07 квітня 2020 року відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», на підставі пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Водночас у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XII. При цьому Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради на звернення позивача протиправно відмовлено в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 09 березня 2021 року прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною відмову, оформлену Листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 02.06.2020 року № 03-П-409/2-е/п.
Зобов'язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої частини допомоги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на не повне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджений встановлений розмір допомоги до 5 травня для певних категорій осіб. З огляду на те, що Департамент під час проведення виплати одноразової грошової допомоги діяв виключно в межах своїх повноважень та на виконання поставлених завдань, не вчиняло дій на порушення прав та інтересів позивача, правових обставин для задоволення адміністративного позову у суду першої інстанції не виникло.
Також скаржник акцентував увагу суду на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 за № 423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики, тобто Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради розміри разової грошової допомоги не визначаються.
В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - інвалід війни 1-ї групи відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 .(а.с.7)
При виплаті Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради разової грошової допомоги 09.04.2020 року, був обчислений розмір щорічної разової грошової допомоги як ветерану війни - інваліду війни 2-ї групи до 5 травня з обмеженням фіксованою сумою 3640,00 грн.(а.с.8)
29.05.2020 року з метою усунення зазначених порушень, які пов'язані з не донарахуванням та невиплатою в повному розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як ветерану війни - інваліду війни 2 групи за 2020 рік та стягнення заборгованості, позивач надіслав на адресу відповідача письмову заяву.(а.с.9)
Листом від 02 червня 2020 року за № 03-П-409/2-е/п Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомив позивача, що у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» ОСОБА_1 нарахована щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році у розмірі 3640,00 грн. (а.с.12)
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не донарахування та невиплати в повному розмірі щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня, як ветерану війни - інваліду війни 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню та виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату такої допомоги у розмірі, визначеному частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV.
Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII. (далі - Закон № 3551-XII)
01 січня 1999 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІV, яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Приписами частини першої статті 17 Закону № 3551-XII передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно із якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи здійснюється у розмірі 3640,00 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Окрім цього, відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.
Положеннями підпунктів 1.1 та 1.3 пункту 1 Положення про Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 4876-VII від 31.07.2019 р., Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради і підпорядковується виконавчому комітету Одеської міської ради та міському голові, підзвітний та підконтрольний міській раді, а з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади також підконтрольний відповідним органам виконавчої влади..
До основних завдань Департаменту належать, зокрема, забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, дітей, підтримки сімей, у тому числі сімей з дітьми; соціальної підтримки та надання послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни, учасникам антитерористичної операції та постраждалим учасникам Революції Гідності, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій; запобігання домашньому насильству, протидії торгівлі людьми; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; виконання програм у цих сферах.
Згідно із підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 вказаного Положення Департамент виконує такі функції, зокрема, здійснює виплату одноразової грошової допомоги ветеранам війни та державних стипендій.
Ураховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради і центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
Отже, Департамент визначений відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, а тому апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, про те, що виплата щорічної разової грошової допомоги ним проводилась у 2020 році відповідно до Паспорта бюджетної програми, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 17 березня 2020 року № 216, яким визначені чіткі розміри щорічної разової грошової допомоги відповідно до Постанови № 112, Департамент не є розпорядником бюджетних коштів, а належним органом, який може нести відповідальність у цьому випадку, є Мінсоцполітики.
Оскільки у квітні 2020 року разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу Департаментом соціальні виплати особам з інвалідністю внаслідок війни на рівні Одеської області централізовано проводяться Департаментом, то саме останній є належним відповідачем у справі.
Суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.
З огляду на викладене вище, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення,тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі № 420/4917/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.