П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/8363/20
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
20.11.2020 року;
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018 року - 50%, з 2019 року - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року;
зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2018 року, виходячи із 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З січня 2018 року органом пенсійного фонду на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 проведено перерахунок раніше призначеної пенсії. У супереч вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсії проводиться поетапно, а саме, починаючи з 2018 року у сумі 50%, з 2019 року - у сумі 75% від розміру підвищення соціальних виплат. Вказані обставини свідчать про неправомірність дій органу пенсійного фонду, порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. При цьому, позивач зазначає, що підставою позову є саме невідповідність п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 положенням Закону №2262 з 01.01.2018 року, незаконність виплати пенсії в неповному розмірі з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року, не зважаючи на визнання наведених положень акту Кабінету Міністрів України нечинними з 05.03.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018 - 50%, а з 01.01.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2018 року, виходячи зі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд першої інстанції визначив, що встановлений Кабінетом Міністрів України у постановах від 21.02.2018 року №103 та від 14.08.2019 року №804 порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, був обов'язковим для виконання відповідачем.
З огляду на те, що вказані акти на підставі судових рішень в інших справах втратили чинність відповідно з 05.03.2019 року та з 31.03.2020 року і з 2020 року позивачу пенсія виплачується у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Управління здійснити позивачу виплату недоотриманих сум пенсії з 05.03.2019 року по 04.09.2019 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсії військовослужбовців здійснюється у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, в порядку, на умовах та у розмірах, визначених постановою Кабінетом Міністрів України. На підставі відповідного акту центрального органу виконавчої влади та даних про розмір грошового забезпечення відповідачем проведено позивачу з 01.01.2018 року перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто Управлінням дотримано вимоги відповідних норм законодавства. Разом з цим, апелянт зазначає, що відповідно до приписів ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Отже, норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 на момент перерахунку та виплати пенсії були чинними та втратили свою дію з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням, а саме з березня 2019 року. У тому числі, у спірний період була чинною постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804, якою у зв'язку із скасуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 визначався порядок перерахованих з 01.01.2018 року пенсій, а саме з 2019 року - у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року. Органом пенсійного фонду з цього часу вжито усі необхідні заходи, у тому числі щодо забезпечення відповідного фінансування для перерахунку пенсії у повному обсязі, що додатково підтверджує спрямованість дій відповідача на дотримання чинного законодавства у цій сфері. Разом з цим, апелянт зазначає, що кошти Пенсійного фонду забороняється використовувати на цілі, що не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому є необґрунтованим висновок щодо розподілу понесених позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Наведені обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість позовних вимог та те, що у суду першої інстанції не виникло правових підстав для задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 56% відповідного грошового забезпечення.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та довідки Одеського обласного військового комісаріату від 20.03.2018 року №ЮО105218 Управлінням з 01.01.2018 року проведено позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії.
У складі грошового забезпечення для перерахунку пенсії визначено: посадовий оклад у розмірі 5070 грн., оклад за військовим званням у розмірі 1340 грн., надбавка за вислугу років (45%) 2884,5 грн.
Після проведення перерахунку пенсії її виплата здійснюється поетапно, тобто з січня 2018 року у розмірі 50%, з 2019 року - у сумі 75% підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103.
Не погоджуючись із зменшенням розміру пенсії, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість дій відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав на належне пенсійне забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
За правилами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII (в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно із ч. 18 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
Відповідно до п. 1 Порядку від 13.02.2008 року №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно із п. 4 Порядку від 13.02.2008 року №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктами 2, 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Визначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постанова №103 в частині внесення змін до Постанови №704 та Постанова №704 є чинними.
Отже, з набранням чинності Постанови від 30.08.2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до п. 2 Постанови від 21.02.2018 року №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 6 Постанови від 21.02.2018 року №103 передбачено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Зокрема, у Порядку №45 пункт 5 викладено в такій редакції: « 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Вказаною Постановою також затверджено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19 у рішенні від 06 серпня 2019 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, висловив правову позицію щодо права військовослужбовців на отримання пенсії, розрахованої відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019 року.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що із набранням 05.03.2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким скасовано пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.
Висновок у зразковій справі №826/3858/18 стосується права військовослужбовців на отримання 100 відсотків суми підвищення пенсії за період з 05.03.2019 року.
Натомість, предметом спору у справі №420/8363/20, яка розглядається, є право військовослужбовців на отримання 100 відсотків суми підвищення пенсії за період 01.01.2018 року до 05.03.2019 року.
Правова позиція стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах за період з 01 січня 2018 року до 05 березня 2019 року вже висловлювалась Верховним Судом у подібних справах.
Зокрема, стосовно права військовослужбовців отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії з 01.01.2018 року до 05.03.2019 року, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 09.04.2020 року у справі №640/19928/18, від 21.10.2020 року у справі №640/20174/18, від 22.10.2020 року у справі №640/17732/19, від 30.11.2020 року у справі №520/9127/18, дійшов висновку, що з 01.01.2018 року до 05.03.2019 року відповідні норми Постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, з набранням чинності Постанови №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії на підставі ст. 63 Закону №2262-ХІІ та п. 1 Порядку № 45.
Як свідчать обставини справи, відповідно до перерахунку пенсії за вислугу років (пенсійна справа №ЮО105218), згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 підвищення до пенсії позивача складає 3261,37 грн. З них виплачується з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення: 1630,69 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення: 2446,03 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення: 3261,37 грн.
Вказаний розрахунок був проведений відповідачем у відповідності до норми пункту 2 Постанови №103, яка передбачала поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05 березня 2019 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.
При вирішенні спірних правовідносин у цій справі слід керуватися принципом незворотності дії закону у часі, закріпленим у нормах Конституції України та деталізованим у рішеннях Конституційного Суду України.
Зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституцій Суд України висловив правову позицію щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, вказавши, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп у справі №03/29-97 «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» Конституційний Суд України висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин - 01.01.2018 року відповідні норми постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 по справі №560/3762/18, яка, з огляду на подібність спірних правовідносин, підлягає застосуванню у цій справі.
Враховуючи викладене, оскільки під час виплати позивачу пенсії за період з 01.01.2018 року до 05.03.2019 року, відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства та правил чинних нормативних актів, колегія суддів погоджується із висновками Управління про відсутність правових підстав для перерахунку та виплати пенсії позивача у заявленому розмірі за вказаний період.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло