23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12310/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року (суддя Єфанова О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску платником № Ф-7359-53/17 від 13.11.2018 року в розмірі 15819,54 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 471,13 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн.
Відповідачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було оцінено чи були витрати на професійну правничу допомогу понесено фактично та чи була заявлена сума обґрунтованою.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з тих підстав, що судом першої інстанції позовні вимоги по суті вирішено вірно.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником відповідача надано: договір про надання правової допомоги від 18.11.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої правової допомоги від 31.01.2020, квитанція від 31.01.2020 № 31-01, акт наданих послуг від 31.01.2020.
Суд першої інстанції, стягуючи 7500грн. зазначив, що ним було враховано ту обставину, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 7 та 9 вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача було надано договір про надання правової допомоги від 18.11.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої правової допомоги від 31.01.2020, квитанція від 31.01.2020 № 31-01, акт наданих послуг від 31.01.2020.
Колегія суддів доходить висновку, що вказаними доказами підтверджено розмір витрат на правничу допомогу адвоката, а судом першої інстанції вірно було враховано пропорційність до предмету позову.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 23 червня 2021 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш