02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10557/19
Третій апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративній справі №160/10557/19 (суддя у 1 інстанції Серьогіна О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №5221 від 23.07.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем призначено перевірку з порушенням положень Податкового кодексу України, а саме в спірному наказі відсутні будь-які посилання на підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 5221 від 23.07.2019 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволені позову.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про протиправність наказу №5221 від 23.07.2019 року, оскільки в останньому чітко наведено підставу для призначення перевірки, яка визначена пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.07.2019 року ГУ ДФС у Харьковській області прийнято наказ № 5221 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “СКАЙТОРГ” на підставі п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), п.п.191.1.14, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.19 Податкового кодексу України, ч.1 ст.16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Наказано провести працівниками Головного управління ДФС у Харьковській області фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “СКАЙТОРГ” за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об'єкті, який розташований за адресою: вул. Велика Панасівська, 82-а, м. Харків з 24.07.2019 року тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 року по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” у сфері обігу пального, проведення інвентаризації його залишків, відбору пробі зразків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу України.
Як вбачається з оскаржуваного наказу, відповідачем призначено фактичну перевірку на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України підставою проведення фактичної перевірки є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
При цьому, з аналізу положень пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України слідує, що змістовна конструкція п. 80.2 ст. 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Вищезазначені висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, у постанові від 04.12.2018 року у справі №820/4894/18, у постанові від 18.12.2018 року (справа № 820/4891/18), у постанові від 18.12.2018 року (справа № 820/4895/18), у постанові від 05.03.2019 року (справа № 820/4893/18).
Доводи відповідача про те, що з даних електронних копій розрахункових документів встановлено, що позивач здійснював реалізацію пального без отримання відповідної ліценції, що на думку контролюючого органу є підставою для проведення перевірки, не спростовує того факту, що спірний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративній справі №160/10557/19 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративній справі №160/10557/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва