09 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/808/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року в адміністративній справі №280/808/21 (суддя у 1 інстанції Артоуз О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії щодо відмови і зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 під час його перерахунку рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі №280/5879/20, з 88% від відповідних сум винагороди судді у відставці на 50%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області від 17.03.2020 року №08-02/973 в розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач є суддею у відставці та утримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На підставі постанови Мелітопольського міськрайонного суду по справі №320/8387/16-а від 05.01.2017 року встановлено щомісячний розмір довічного грошового утримання у розмірі 88% судівської винагороди діючого судді. 23.12.2020 року відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року за №08-02/973 у розмірі 50 відсотків судівської винагороди із розрахунку стажу судді безпосередньо 20 років 08 місяців. Таке рішення, в частині зменшення процентного відношення довічного грошового утримання від працюючого судді на відповідній посаді з 88 відсотків до 50 відсотків вважає протиправним. Так, перерахунок вже призначеного довічного грошового утримання судді, передбачено частиною 4 статті ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402 “Про судоустрій і статус суддів”, яка визначає, що перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а частина 3, за якою відповідачем здійснено перерахунок не регулює здійснення вже призначеного довічного грошового утримання. Зазначено, що у Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України зазначено, що перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Отже при перерахунку довічного грошового утримання ніякої зміни вже визначеного стажу судді та призначеного довічно відсоткового співвідношення розміру довічного грошового утримання не здійснюється. Отже, законодавством визначено, що саме зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку вже призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, а визначений при призначенні стаж судді та відсоткове співвідношення вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стосовно суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є сталим та перерахунку не підлягає, оскільки визначається на день призначення щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення до 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із 58 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позову.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що висновки у рішенні суду першої інстанції суперечать вимогам ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Також суд не враховував, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці змінною величиною є лише розмір довічного грошового утримання, що залежить від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відсоткове співвідношення вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стосовно суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є сталим, оскільки визначається на день призначення щомісячного довічного грошового утримання.
В поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволені апеляційної скарги позивача та скасувати рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволені позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є суддею у відставці Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Позивачу з 04.10.2016 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% суддівської винагороди, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року, постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.01.2017 року у справі №320/8387/16-а та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №32/8387/16-а від 14.03.2017 року.
17.03.2020 року Територіальним управлінням ДСА України в Запорізькій області позивачу видано довідку вих.№08-02/973 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці" на підставі норм Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294 -IX та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020.
21.07.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, яка оформлена листом №0800-0216-8/35034 "Повідомлення", в якій позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з тих причин, що рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі №280/5879/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації від 17.03.2020 року №08-02/973, з урахуванням раніше проведених виплат.
11.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року за №08-02/973, починаючи з 19.02.2020 року, виходячи з 88 відсотків судівської винагороди, з урахуванням раніше проведених виплат.
Листом від 23.12.2020 року за вих. №11441-11313/3-02/8-0800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про те, що стаж роботи позивача на посаді судді складає 20 років 8 місяців. Враховуючи вимоги частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ від 02.06.2016 “Про судоустрій і статус суддів” перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року №08-02/973 здійснено у розмірі 50 відсотків від судівської винагороди, зазначеної у довідці від 17.03.2020 року. Зазначає, що законних підстав для виплати (встановлення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 відсотків судівської винагороди судді, немає.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” від 16.10.2019 року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Таким чином з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020, для всіх судді у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Застосування у спірних правовідносинах різних законів при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, не є можливим, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.
Так, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 280/5879/20, відповідачем з 19.02.2020 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді здійснено виходячи із 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, стаж роботи на посаді судді складає 20 років 08 місяців.
Водночас, постановою Мелітополсьького міськрайонного суду Запорізької області від 05.01.2017 року у справі №320/8387/16-а, яка набрала законної сили 14.03.2017 року, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховується стаж роботи на посаді судді, 3 роки та 5 місяців стажу, який складається з проходженням служби у лавах Радянської Армії з червня 1984 по листопад 1985 року, роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ міста Мелітополя Запорізької області з листопада 1993 року по грудень 1994 року, слідчого Мелітопольського міського відділу УМВС України в Запорізькій області з січня 1995 року по січень 1996 року. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 становить 24 роки 00 місяців 19 днів, що дає йому право на звільнення з посади судді, в зв'язку з виходом у відставку.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідач повинен був врахувати стаж роботи позивача на посаді судді, встановлений постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.01.2017 року у справі №320/8387/16-а, у розмірі повних 24 роки.
Отже, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 58%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 4 * 2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років), про що вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року в адміністративній справі №280/808/21 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року в адміністративній справі №280/808/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва