09 червня 2021 року м. Дніпросправа № 804/3102/15
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Солодкова К.А., за участю представника відповідача - Турчак Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року в адміністративній справі №804/3102/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», в якому просила визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012831703 від 10.11.2014 року, яке винесено Нікопольською ОДПІ головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки акту перевірку на підставі якого винесено спірне рішення є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження документів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року в адміністративній справі №804/3102/15 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.11.2014 року № 0012831703. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182,70 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що платнику податків банком була прощена і основна сума боргу (тіло), про що було зазначено і в суді першої інстанції, проте проігноровано останнім.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до чинного законодавства позивач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів).
15.10.2014 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.77, ст..79 Податкового кодексу України, наказу від 13.10.2014 року № 1369 Нікопольською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питання повноти і своєчасності декларування та оподаткування доходів у вигляді додаткового блага платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.
За результатами якої складено акт перевірки № 3052/04-07-1703.3095316574 від 22.10.2014 року, яким встановлено наступні порушення абзацу “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 12901,30 грн.
З акту перевірки слідує, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України про суми отриманих доходів у вигляді додаткового блага за ознакою доходу “ 126” отримані в 2013 році; відомості, що містяться в інформаційних базах даних “ІС Податковий блок”; лист ПАТ “КБ “НАДРА” (код ЄДРПОУ 20025456) від 30.04.2014 № 1265, якими, на думку відповідача, підтверджено суму нарахованих доходів на користь платника податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу, а тому відповідач вважає, що неоподаткування доходу, отриманого позивачем від ПАТ “КБ “НАДРА” у вигляді суми анульованого боргу згідно кредитного договору, укладеного між позивачем та ПАТ “КБ “НАДРА”, ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яке включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
На підставі зазначеного акту перевірки Нікопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012831703 від 10.11.2014 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, на загальну суму 16126,62 грн., в тому числі: 12901,30 грн. за основним платежем та 3225,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з пп. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно з пп."д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Відповідно до пп. 14.1.47, 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно з п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
В силу положень п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
Відповідно до п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Борг у вигляді пені за кредитним договором, прощений кредитором, не є додатковим благом, з якого боржник повинен сплатити податок у розумінні абз. “д” п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України борг у вигляді пені, комісії чи процентів за кредитним договором, прощений кредитором, не є додатковим благом, з якого боржник повинен сплатити податок.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України, встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З матеріалів справи слідує, що 14.08.2013 року між ПАТ “Комерційний банк “Надра” (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень № 1 до договору “Автопакет” № 8/2007/840-к/605-АП від 10.05.2007 року, яким внесено зміни та доповнення до Договору “Автопакет” №8/2007/840-к/605-АП від 10.05.2007 року (кредитний договір) наступного змісту: сторони домовились, що позичальник до 14.08.2013 року зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 4533,00 дол. США, що за офіційним курсом складає 36232,27 грн. у черговості згідно умов кредитного договору.
За умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору сторони домовились анулювати борг:
- всю суму пені в розмірі 4442,60 дол. США, що за офіційним курсом складає 35509,70 грн.;
- штрафів в розмірі 600,00 дол. США, що за офіційним курсом складає 4795,80 грн., що були нараховані до дня укладання цієї додаткової угоди.
Банк, виключно за умови належного та своєчасного виконання позичальником зобов'язань, передбачений в цій додатковій угоді, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 4620,78 дол. США, що за офіційним курсом складає 36933,89 грн. (“сума прощеного боргу”).
За умови виконання позичальником зобов'язань за цією додатковою угодою, позичальник буде вважатись таким, що погасив свої зобов'язання по сплаті пені/штрафу/неустойки перед банком, що була нарахована до дня підписання сторонами цієї додаткової угоди, в повному обсязі.
14.08.2013 року ОСОБА_1 було здійснено сплату боргу за кредитним договором № 8/2007/840-к/605-АП від 10.05.2007 року, що підтверджено квитанцією № 96032663.
На стор. 4 акту перевірки №3052/04-07-1703.3095316574 від 22.10.2014 року зазначено, що в порушення пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа ОСОБА_1 не надав декларацію про майновий стан і доходи за підсумками 2013 року з уточненими даними та не задекларував дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу платника податку в сумі 77239,39 грн.
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач не задекларував дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу платника податку саме сумі 77239,39 грн. (основне тіло боргу), з якої було здійснено розрахунок грошових зобовязань відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 року було зобов'язано Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” надати суду пояснення та докази з чого складається сума прощеного боргу ОСОБА_1 у розмірі 77239,39грн. (сума пені, штрафу, боргу) відповідно до внесених змін та доповнень до договору “Автопакет” №8/2007/840-к/605-АП від 10.05.2007 року.
На виконання вказаної ухвали від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення, в яких зазначалося, що Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” перебуває в стані ліквідації та повноваження під час ліквідації банку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Також Фондом до вказаних пояснень було долучено диск, на якому містяться виписки по всім рахункам кредитної угоди №8/2007/840-к/605-АП від 10.05.2007 року клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Під час судового засідання представник відповідача, якому надано було час на ознайомлення з інформацією на вказаному диску, на запитання суду зазначив, що на сьогоднішній день не можливо встановити основну суму боргу ОСОБА_1 по кредитній угоді №8/2007/840-к/605-АП від 10.05.2007 року, оскільки інформація щодо сум боргу позивача яка була використана контролюючим органом під час прийняття спірного рішення відрізняється від інформації яка була надана Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 року.
Вказані вище обставини, на думку колегії суддів, свідчать що відповідачем помилково здійснено розрахунок податкових зобов'язань відповідно до податкового повідомлення-рішення №0012831703 від 10.11.2014 року.
При цьому, суд в даному випадку позбавлений можливості здійснити самостійно розрахунок грошових зобовязань та зазначає, що відповідні повноваження покладені саме на органи ДПС України.
З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0012831703 від 10.11.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем під час судового розгляду справи не доведено правомірність цього рішення, зокрема, щодо розрахунку грошових зобов'язань, зазначених в ньому, в той час як саме на суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо обґрунтування прийнятого ним рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення та такі доводи є аналогічними що і в відзиву на адміністративний позов, які в свою чергу були відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року в адміністративній справі №804/3102/15 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року в адміністративній справі №804/3102/15 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09.06.2021 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст. 243 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва