22 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/406/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. (суддя Олійник В.М.) в справі № 160/406/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій щодо висновку про відмову в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи норми ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за довідкою про заробітну плату, виданою філією «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 03.11.2020 р. № 344, викладену у листі від 16.12.2020 р. № 0400-010310-8/120834, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату відповідно до єдиної формули нарахування основної пенсії за віком, ч. 1 ст. 27, ст. 40, ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи пільгові норми ч. 2 ст. 57, проіндексовану ст. 67 спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01 жовтня 2017 року №2148-VIII із середньомісячного заробітку за працю у зоні відчуження за довідкою про заробітну плату, видану філією «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 03.11.2020 р. № 344, починаючи з 01.12.2020 р., з урахуванням виплачених сум, зобов'язання здійснити перерахунок суми пенсії за понаднормовий стаж розміром 10% відповідно до ст. ст. 25, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку заробітної плати ч. 2 ст. 57 спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за довідкою, виданою філією «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 03.11.2020 р. № 344, починаючи з 01.12.2020 р. з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який є спеціальним у цих правовідносинах, не місить жодних обмежень частини пенсії, тому вважає, що при нарахуванні пенсійних виплат на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можуть обмежуватися виплатою максимальним розміром, при цьому посилається на постанову Верховного Суду в справі № 560/869/17.
На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано допущені відповідачем порушення при обрахунку середньомісячного заробітку, здійсненого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1992 р. № 395
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.11.2013 р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком, яка розрахована за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням норми ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
11.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 57 та статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 16.12.2020 р. № 0400-010310-8/120834 відповідач повідомив позивача, що його пенсія розрахована відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому провести перерахунок пенсії за віком за нормами ч. 2 ст. 56, ч. 3 ст. 57 та статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з довідкою «Павлоградської автобази» філії ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 344 від 03.11.2020 р. про суму заробітної плати за червень 1986 р. немає законних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено перерахунок пенсії за двоскладовою системою нарахування пенсії, при цьому перша щодо періоду стажу до набрання чинності цим Законом (стаж до 1 січня 2004 року) визначатиметься за нормами і правилами, які передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набрання чинності Законом, тому при обчисленні розміру пенсії по першій складовій відповідачем правомірно враховано трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, обчислений на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» з визначенням максимального розміру пенсії, який не може бути більшим ніж 168 грн.
Суд визнає приведений висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 11.06.1986 р. по 04.07.1986 р., є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує 21.11.2014 р. пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Страховий стаж позивача складає 30 років 09 місяців 06 днів
Позивач 11.11.2020 р. звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 57, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням до розрахунку коефіцієнта заробітної плати, довідки від 03.11.2020 р. № 344 про суму заробітної плати за червень 1986 р.
Відповідачем прийнято рішення про відмову у такому перерахунку.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
При цьому суд вказує, що саме Закон № 796-ХІІ визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Наявність у позивача стажу роботи не менш як 20 років відповідачем не заперечується та не спростовується.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 Закону № 796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно з частиною третьою статті 57 Закону № 796-ХІІ якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії має пільговий характер та визначений в частині третій статті 57 Закону № 796-ХІІ.
Як вказано вище, позивач приймав участь у роботах на Чорнобильській АЕС в період з 11.06.1986 р. по 04.07.1986 р.
Тобто, в цьому випадку середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії позивача визначається за цей (кожний) календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі (за відповідний місяць).
Таким чином, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону № 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, та середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії визначається за відпрацьований календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 р. в справі № 565/1270/17, у постанові від 28.02.2019 р. в справі № 560/359/17.
Доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, що позивач отримує пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV з урахуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ, а не пенсію, призначену за Законом № 796-ХІІ, а відтак для перерахунку пенсії не можливо застосовувати норми статті 56 та 57 Закону № 796-ХІІ, суд визнає безпідставними, оскільки суперечать вищенаведеним нормам права.
Також суд визнає необґрунтованими доводи відповідача, які покладені судом першої інстанції в основу висновку про відмову у задоволенні позову, про те, що при обчисленні розміру пенсії по першій складовій відповідачем правомірно враховано трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, обчислений на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», з визначенням максимального розміру пенсії, який не може бути більшим ніж 168 грн.
З цього питання суд вказує, що така позиція не відповідає приведеним вище нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та правовому висновку, викладеному Верховним Судом в постанові від 09.04.2020 р. в справі № 560/869/17.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок суми пенсії за понаднормативний стаж розміром 10% не можуть бути задоволені, адже саме на орган Пенсійного фонду покладено компетенцію щодо обчислення стажу.
Тому суд задовольняє позовні вимоги частково.
Вирішуючи питання, з якої дати слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, суд враховує приписи частини четвертою статті 45 Закону № 1058-IV, відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частино першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 11.11.2020 р., перерахунок пенсії має бути проведено з 01.11.2020 р., а не з 01.12.2020 р., як просив позивач.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. в справі № 160/406/21 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. в справі № 160/406/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити в справі № 160/406/21 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини 2 статті 56, частини 3 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.11.2020 р. пенсію за віком на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільг, передбачених частиною 2 статті 56, частиною 3 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та з урахуванням довідки про заробітну плату від 03.11.2020 р. № 344, виданої філією «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 22.06.2021 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне с удове рішення складено 22.06.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко