22 червня 2021 року м. Дніпросправа № П/811/884/15
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 р. (суддя Притула К.М.) в справі № П/811/884/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Кіровоградської митниці ДФС, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 р., частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Кіровоградської митниці ДФС, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнано протиправним і скасовано наказ Міндоходів і зборів України від 12 березня 2015 року №145-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Кіровоградської митниці Міндоходів - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями; зобов'язано Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями (тобто на рівнозначній посаді в структурі Кіровоградської митниці ДФС як правонаступника Міністерства доходів і зборів України); стягнуто з Кіровоградської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2015 року по 01 жовтня 2020 року у сумі 839 822,44 грн.; допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Кіровоградської митниці - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями ДФС з 13.03.2015 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, в межах сум стягнення за один місяць.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 р. здійснено заміну боржника по виконавчому провадженню за виконавчим листом в адміністративній справі №П/811/884/15 Кіровоградську митницю ДФС правонаступником Дніпровською митницею Держмитслужби.
Державна фіскальна служба України звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про заміну відповідача у справі № П/811/884/15 Державної фіскальної служби України в порядку процесуального правонаступництва на належного відповідача Державну митну службу України; заміну у виконавчому листі Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № П/811/884/15 боржника Державну фіскальну службу України правонаступником - Державною митною службою України.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони у справі його правонаступником, задоволена заяву про заміну боржника у виконавчому листі, замінено у виконавчому листі по справі №П/811/884/15, виданому Кіровоградським окружним адміністративним судом 1 жовтня 2020 року, боржника Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну митну службу України.
В апеляційній скарзі Держмитслужба просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Вказує, що оскільки ДФС не припинена, продовжує здійснювати відповідні повноваження та функції, відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому листі з ДФС на Держмитслужбу.
Учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.
Пунктом 2 вказаної постанови установлено, зокрема, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Положення про Державну митну службу України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р «Питання Державної митної служби України» з 08.12.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи здійснює Державна митна служба України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав про заміну боржника у виконавчому листі в порядку правонаступництва.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для заміни відповідача в справі правонаступником, оскільки заміна відповідача у справі в порядку правонаступництва можлива лише до винесення судом кінцевого рішення у справі.
Здійснюючи апеляційний перегляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку про обґрунтованість вирішення судом першої інстанції питання про заміну боржника.
Судом встановлено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями (тобто на рівнозначній посаді в структурі Кіровоградської митниці ДФС як правонаступника Міністерства доходів і зборів України).
На виконання цього рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом 01.10.2020 р. видано виконавчий лист, боржником в якому зазначено саме Державну фіскальну службу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу, установлено, зокрема, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Положення про Державну митну службу України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1217-р «Питання Державної митної служби України» з 08.12.2019 р. функції і повноваження Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи здійснює Державна митна служба України.
Спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження у випадку, якщо станом на час проведення виконавчих дій, боржник, який є суб'єктом владних повноважень, перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій юридичній особі публічного права.
Аналогічне питання було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 420/5772/18, який за наслідками касаційного перегляду ухвалив постанову від 10 вересня 2020 року, у якій, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, яке регулює питання правонаступництва юридичних осіб публічного права, зробив такий висновок.
Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Враховуючи, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1217-р з 08.12.2019 р. функції та повноваження ДФС, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи здійснює саме Державна митна служба України, є правильним висновок суду першої інстанції, що з 08.12.2019 р. Державна фіскальна служба втратила повноваження державного органу, який згідно із законом виконує зазначені функції, відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов'язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов'язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Державна митна служба України.
Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, відбулось передання адміністративної компетенції від ДФС до Державної митної служби України, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної митної служби України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 р. в справі № П/811/884/15 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 р. в справі № П/811/884/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Кіровоградської митниці ДФС, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 22.06.2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.06.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко