27 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9560/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року (головуючий суддя Боженко Н.В.)
у справі №160/9560/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 14.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 р.;
- зобов'язати відповідача врахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017- 2019 рр., з 28 січня 2020 р.;
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 рр., з 28 січня 2020 р.;
Також просила присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати у розмірі 5840,80 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. 28.01.2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначило позивачу пенсію за віком, застосувавши при її розрахунку показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Але відповідач зобов'язаний був призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки. Проте, відповідач протиправно застосував в спірних правовідносинах норму ч. 3 с. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI від 09 липня 2003 року. Позивач вважає, що вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують звернення за призначенням пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 рр.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017- 2019 рр., з 28 січня 2020 р.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 рр., з 28 січня 2020 р.
- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася вперше із заявою від 28.01.2020, відтак відповідач мав призначити пенсію на підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зазначив, що в даному випадку перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком розцінюється як вперше призначення пенсії за віком саме з юридичної точки зору, шляхом правозастосовчого тлумачення, як це надано Верховним Судом. Відтак, для пенсіонера, який не володіє юридичними знаннями, обрання вірного словосполучення перехід чи призначення є проблематичним, тому, застосування відповідачем такого підходу до оцінки заяви є занадто формальним та не відповідає принципу верховенства права. Отже, відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, відтак дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо судових витрат, то суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн., які сплачені відповідно до квитанції від 12.08.2020 року № ПН5737, а також дійшов висновку про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове, яким у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну допомогу відмовити.
Вказує, що подані позивачем, на підтвердження витрат на професійну допомогу, документи не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені такі витрати. Також вказує, що відсутній акт наданих послуг, а долучений орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу, відтак є неналежним доказом фактично наданих послуг. Крім того, договір про надання правової допомоги №020 від 22.06.2020 не встановлює розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі.
В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, а саме щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою з 15.01.2007 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (протокол від 12.02.2007 року №85210), отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки в повному обсязі судом стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Стягуючи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень, судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2020 року представником ОСОБА_1 адвокатом Котар С.В. підготовлений, підписаний та поданий на відділення пошти адміністративний позов разом з копіями доданих до нього документів.
Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс, зокрема, на професійну правничу допомогу (в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»: 1059 грн. за 1 годину роботи адвоката) на суму 5 295 грн.
Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги містить наступні складові та їх вартість:
- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1059 грн.;
- складання заяви про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - 1059 грн.;
- підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними дій та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії (3 години) - 3177 грн. (а.с.6)
Всього - 6153,80 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення вимог на надання правничої допомоги в розмірі 5000грн, оскільки квитанцією від 24.06.2020 року підтверджено сплату витрат на правничу допомогу саме в сумі 5000грн.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, слід зазначити, що за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, гонорар має бути розумним, при цьому враховується складність справи, інші чинника та фінансовий стан клієнта.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка, станом на 05.02.2020 року мала пенсію в розмірі 3277,65грн., отже, визначення гонорару в розмірі 5000грн. значно перевищує місячний дохід позивачки.
Водночас, дана справа в силу п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, є справою незначної складності.
Матеріалами справи також підтверджується, що 22 червня 2020 року між позивачем (Клієнт) та адвокатом Котар Світланою Володимирівною, що діє на підставі Статуту (далі - Адвокатське Бюро) укладено договір № 020 про надання правничої допомоги (далі-Договір). Предметом Договору є надання Адвокатським бюро юридичної допомоги Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 4.1, п.4.2, п.4.5, п.4.6 договору про надання правової (правничої) допомоги №020 від 22 червня 2020 року визначено, що вартість наданих послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичних послуг, оплата безготівкова здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.
За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.
В акті вказується обсяг наданої Адвокатським Бюро юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським Бюро факсимільним зв'язком або поштою.
На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське Бюро може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.
Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському Бюро письмові аргументовані заперечення на акт (а.с.16-17).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що визначаючи розмір правової допомоги в загальній сумі - 5000 грн., необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на:
- участь у судових засіданнях;
- вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням;
- ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Натомість, доданий до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу від 12.08.2020 містить опис робіт (наданих послуг), таких як (а.с. 6):
- Зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1059грн. (натомість, «зустріч» не є поняттям, що включається до складу витрат на надання професійної правничої допомоги);
- Складання заяви про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - 1059 грн.
- Підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними дій та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії (3 години) - 3177 грн. (натомість поняття «підготовка» позовної заяви та «складання» позовної заяви нерозривно пов'язані між собою, тому складання позовної заяви безпосередньо включає в себе підготовку, водночас, розділення цих понять вказує на повторну сплату певних сум за одні і ті ж дії/послуги. Крім того, така послуга як «подання» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позову, є незрозумілою, оскільки не встановлює, що саме є подання позову: особисто адвокатом, кур'єром, поштовим зв'язком та ін., при цьому таке подання позову не є наданням правничої допомоги; також необґрунтованою є і розмір такої винагороди як «подання позову» в розмірі 3177 грн.).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, до правової допомоги належать консультації, роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо, однак до правової допомоги не належать «зустріч клієнта», «подання позову».
При цьому, розрахунок витрат на правничу допомогу, не надано, а наявні в матеріалах справи показники щодо наданих послуг не підтверджують їх обґрунтованість.
Матеріали справи не містять акт наданих послуг/виконаних робіт, водночас, долучений до матеріалів справи орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу (а.с. 6) - не підтверджує надання правових послуг.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції вважає недоведеними витрати на правову допомогу в розмірі 5000грн., навіть за наявності копії квитанції від 24.06.2020 року, згідно якої позивачем сплачено оплату за товари/послуги за надання правової допомоги адвокатом згідно розрахунку-фактури СФ-0000008 від 22.06.2020 року (а.с. 8).
Однак, розрахунок-фактуру СФ-0000008 від 22.06.2020 року матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг та значенню справи, судова колегія вважає, що такі послуги як: зустрічі, консультування клієнта, узгодження правової позиції (1059грн.), складання заяви про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (1059грн.), підготовка та подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними дій та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії (3 години) - 3177грн, на загальну суму 5000 грн., відповідно, є завищений, оскільки підготовка та подання позовної заяви включає в себе зустрічі, консультації, узгодження правової позиції, складання позовної заяви тощо.
Оцінюючи розмір витрат щодо надання професійної правничої допомоги з урахуванням складності справи (незначна складність), розумності гонорару адвоката та матеріального стану позивачки, а також інших чинників, що зазначені в КАС (норми зазначені вище) колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що співмірним розміром професійної правничої допомоги є 1059грн.
Вказані обставини на переконання суду апеляційної інстанції є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо стягнення витрат на професійну допомогу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції слід змінити, зазначивши, що стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1059 гривень.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін, оскільки в іншій частині воно не оскаржувалося.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року - змінити в частині задоволених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виклавши абзац 5-й резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 в наступній редакції:
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1059 гривень (одна тисяча п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок ).
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 ст. 328 КАС.
В силу пункту 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно статті 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 03.06.2021.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова