23 червня 2021 р. Справа № 440/1714/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Чалого І.С.,
суддів - Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 440/1714/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмила Анатоліївна; третя особа - Комсомольський міський суд Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 лютого 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмили Анатоліївни про визнання протиправним та зобов'язання відповідача внести окремими пунктами доповнення до розпорядчої частини наказу від 24.12.2020 №66.1-а зазначивши: "преміювати державних службовців, які за результатами щорічного оцінювання службової діяльності отримали відмінні оцінки: секретаря судового засідання ОСОБА_1 ; консультанта суду (по роботі із систематизацією законодавства) ОСОБА_2 ; бухгалтерській службі територіального управління самостійно в межах фонду преміювання визначити розмір преміювання".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишено без руху, з підстав невідповідності позовної заяви вимогам п.п. 4,5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Позивачам надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням та конкретизацією предмету позову, а саме: рішення, дії чи бездіяльності, з якими позивачі не погоджуються, а також копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Роз'яснено позивачам, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві. Також роз'яснено, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
25.03.2021 через канцелярію суду, позивачами подано уточнення до позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмила Анатоліївна; третя особа - Комсомольський міський суд Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачам.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 09.03.2021 про залишення позовної заяви без руху та недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунуто, оскільки вимоги залишилися неконкретизованими в частині дій відповідача, з якими не погоджуються позивачі та які просять суд визнати протиправними.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивачем, ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її прийняття з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що на виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивачі направили уточнення до позовної заяви та додатки на підтвердження уточнення. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначили «Дії відповідача є неправомірними під час видання наказу про преміювання № 66.1-а від 24.12.2020, адже розмір премії зазначений в наказі визначено у відповідності до Положення про преміювання працівників апарату Комсомольського міського суду затвердженого наказом № 55.1-г від 19.07.2017, що втратило чинність, про що зазначено в констатуючій частині наказу та продовжено реченням - «враховуючи оцінки за результатами оцінювання службової діяльності державних службовців», та не зазначено прізвищ позивачів в розпорядчій частині наказу, які підлягають преміюванню за результатами щорічного оцінювання службової діяльності.»
Тобто, позивач вказують на те, що конкретизували та зазначили, що преміювання за вищезазначеним наказом відповідача відбулося на підставі Положення, що втратило чинність, в зв'язку з чим позивачі уточнили свої вимоги, і в прохальній частині просили суд «визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача видати наказ про преміювання позивачів у відповідності до діючого Положення затвердженого наказом № 17.1-г в.о. керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.02.2020 ОСОБА_3 , які за результатами щорічного оцінювання службової діяльності у 2020 році отримали відмінні оцінки із зазначенням такої премії в розпорядчій частині наказу, та з урахуванням схваленої 27.05.2020 за № 622-р розпорядженням Кабінету Міністрів України Концепції реформування системи оплати праці державних службовців».
Позивач, ОСОБА_2 , надала заяву в якій зазначила, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Відповідач та третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 вказаного Кодексу в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Стосовно висновків суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 5 КАС України визначені відповідні способи захисту порушених прав при зверненні до суду. Водночас, наведений перелік не є вичерпним, оскільки це прямо випливає з положень частини другої статті 5 КАС України, яка вказує на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У той же час, ч. 3 ст. 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Колегія суддів зазначає, що приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині дій відповідача, з якими не погоджуються позивачі та які просять суд визнати протиправними залишилися неконкретизовані.
Втім, колегія суддів із таким твердження суду першої інстанції не погоджується, та зазначає, що зі змісту ч. 4 ст. 160 КАС України вбачається право позивача викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, з метою чого позивач в даному питанні користується певною свободою. При цьому, суд має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.
Так, як вбачається зі змісту уточнення до позовної заяви, позивачі не погодились з діями відповідача під час видання наказу про преміювання № 66.1-а від 24.12.2020 та зазначали, що розмір премії зазначений в наказі визначено у відповідності до Положення про преміювання працівників апарату Комсомольського міського суду затвердженого наказом № 55.1-г від 19.07.2017, що втратило чинність.
Тобто оцінюючи поданий позивачами адміністративний позов та уточнення до нього, колегія суддів доходить висновку, що викладені у ньому вимоги та обставини є зрозумілими і дають можливість їх розглянути та вирішити справу по суті.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У той же час, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ неодноразово висловлював у своїх рішеннях позицію щодо необхідності уникнення судами зайвого формалізму.
Зокрема, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 440/1714/21 - скасувати.
Справу № 440/1714/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмила Анатоліївна; третя особа - Комсомольський міський суд Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов