23 червня 2021 р. Справа № 520/17567/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, по справі № 520/17567/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання незаконними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та рішення Київського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0212-8/71524 від 29.09.2020 щодо перерахунку йому пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити йому перерахунок прокурорської пенсії, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмежень граничного розміру суми пенсії та без застосування обмежень, встановлених в Законах України «Про прокуратуру» (№ 1697-УП), «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (№ 3668-VI) та п. 4 ст. 1 Закону України № 2464-УІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-111 та постанови КМУ від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури" із застосуванням довідки № 21-1330зп вад 26.06.2020, виданої Офісом Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій з 01 жовтня 2017 року, за виплатити різницю в пенсії за минулий час не більш як за 12 місяців.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 частково задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою на підставі довідки № 21-1330зп від 26.06.2020, виданої Офісом Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 21-1330зп від 26.06.2020, виданої Офісом Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, та виплатити недоотриману частину пенсії з 13 грудня 2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року N 1697-VII зі змінами, у позивача виникло право на перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Харківської області №18-117вих20 від 02.03.2020. При цьому, перерахунок пенсії повинен бути проведений з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без застосування обмежень граничного розміру пенсії.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 03.10.2008 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
Позивач звільнився з органів прокуратури та станом на день подання позову не працював.
Офісом Генерального прокурора позивачу видано довідку від 26.06.2020 №21-1330зп про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії (а.с. 8).
31.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої, серед іншого, додав зазначену довідку, як на підставу для перерахунку пенсії позивач послався на Рішення КСУ № 7-(ІІ)/2019.
Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 29.09.2020 №2000-0212-8/71524 позивачу повідомлено про те, що оскільки Постановою Київського районного суду м.Харкова від 23.11.2016 був чітко визначений законодавчий акт, за нормами якого проводився перерахунок пенсії у 2016 році (а саме Закон №1789) та документ, на підставі якого проводився перерахунок пенсії за даним рішенням суду (а саме довідка №18/249-вих.16 від 18.08.2016), застосовувати резолютивну частину рішень суду від 23.11.2016 з посиланням на Закон №1789 та від 20.10.2017 при проведенні перерахунку пенсії по довідці №21-1330зп від 26.06.2020 за нормами Закону №1697 закони підстави відсутні (а.с. 6, 7).
Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема на підставі Постанови №657) з 13.12.2019.
Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не підлягають задоволенню вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, як такі, що на час звернення позивача з позовом та на час ухвалення судового рішення є передчасними (заявленими на майбутнє).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Так, за ч. 1 статті 50-1 вказаного Закону, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
Надалі 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ икладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру» законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Як, встановлено судом, пенсійний орган відмовив позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів, які встановлюють право на перерахунок пенсії з підстав підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Водночас, положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року. Крім того, на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Також, суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Отже, з 13.12.2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII.
При цьому, підстави для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку зі зміною посадових окладів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 виникли з 01.10.2017 року, а право на перерахунок пенсії виникло з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги зазначає, що за результатом розгляду справи № 560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків:
- з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019;
- вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Колегія суддів зазначає, що справа, яка розглядається, відповідає ознакам типової справи, а відтак висновки Верховного Суду у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 підлягають обов'язковому врахуванню судом, відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при розгляді даної справи.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії на підставі довідки від 26.06.2020 № 21-1330зп.
Щодо вимог апеляційної скарги про визначення відсоткового розміру відносно заробітної плати при перерахунку пенсії, та виплата пенсії без обмеження їх граничного розміру, суд апеляційної інстанції зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача не існувало.
Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Таким чином, вимоги в частині покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести позивачу пенсії виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 520/17567/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко