23 червня 2021 року справа №360/893/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,
за участю: представника відповідача - Захарченко В.Ф.,
діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 360/893/20 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-
Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 12 лютого 2020 року № 0000505106 про застосування штрафних санкцій у розмірі 19938923,13 грн. та нарахування пені у розмірі 4370056,92 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою суду від 30 березня 2021 року замінено відповідача - Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (т. 3 а.с . 152-154).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків ДПС від 12 лютого 2020 року № 0000505106, яким до ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 19938923,13 грн та нараховано пеню у розмірі 4370056,92 грн. (т. 3 а.с. 179-186).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через неправильну оцінку обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Враховуючи висновки Верховного суду в постанові від 30.03.2018 року у справі № 812/292/18, апелянт вважає, що на позивача не розповсюджується норма п. 9-4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669, оскільки з 01.01.2019 року позивач перебуває на обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС, а м. Запоріжжя не нележить до міст проведення АТО. Також, чинним законодавством не передбачено передачу платником єдиного внеску обов'язку зі сплати єдиного внеску третім особам у разі накладення арешту на кошти такого платника (а.с. 190-192).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є юридичною особою, як платник податків та платник єдиного внеску на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в Офісі великих платників податків ДПС, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 березня 2020 року (т. 1 а.с. 64-66).
17 січня 2020 року Запорізьким управління Офісу великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20 серпня 2018 року по 26 грудня 2019 року, за наслідками якої складено акт від 17 січня 2020 року № 28/28-10-51-06/33270581 (т. 1 а.с. 15-18, 19-24).
За висновками акта встановлено порушення частини восьмої статті 9 розділу ІІІ Закону 2464, підпункту 6 пункту 3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), а саме платником в період з 20 серпня 2018 року по 26 грудня 2019 року несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 99694614,99 грн. В акті також зазначено, що з метою неправильного тлумачення змісту акта під періодом перевірки слід розуміти саме період надходження коштів, а під предметом перевірки - своєчасність надходження цих коштів відносно поточних нарахувань платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки від 17 січня 2020 року № 28/28-10-51-06/33270581, Офіс великих платників податків ДПС листом від 11 лютого 2020 року № 6066/10/28-10-51-06 повідомив ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про відхилення поданих заперечень (т. 1 а.с. 25-27).
На підставі висновків акта перевірки Офіс великих платників податків ДПС прийнято рішення від 12 лютого 2020 року № 0000505106, яким до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20 серпня 2018 року по 26 грудня 2019 року застосовано штраф у розмірі 19938923,13 грн. та нараховано пеню у розмірі 4370056,92 грн (т. 1 а.с. 9).
З розрахунку штрафних санкцій з єдиного соціального внеску, який є додатком до оскаржуваного рішення, судом встановлено, що штраф застосовано, а пеню нараховано за несвоєчасну сплату єдиного внеску за звітні періоди березень 2018 року - листопад 2019 року (т. 1 а.с. 10-14).
За даними таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2018 року - листопад 2019 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, за вказаний період, всього складає:
за березень 2018 року - 5033254,51 грн.;
за квітень 2018 року - 4574259,52 грн.;
за травень 2018 року - 4716705,52 грн.;
за червень 2018 року - 4509590,35 грн.;
за липень 2018 року - 5006270,93 грн.;
за серпень 2018 року - 5290344,40 грн.;
за вересень 2018 року - 5485244,25 грн.;
за жовтень 2018 року - 5083939,73 грн.;
за листопад 2018 року - 5453584,37 грн.;
за грудень 2018 року - 5091506,61 грн.;
за січень 2019 року - 5560832,69 грн.;
за лютий 2019 року - 5120759,70 грн.;
за березень 2019 року - 5301819,93 грн.;
за квітень 2019 року - 5378515,89 грн.;
за травень 2019 року - 5552800,20 грн.;
за червень 2019 року - 8160277,88 грн.;
за липень 2019 року - 5705032,90 грн.;
за серпень 2019 року - 9378736,91 грн.;
за вересень 2019 року - 5553009,47 грн.;
за жовтень 2019 року - 9355884,19 грн.;
за листопад 2019 року - 5540319,36 грн (т. 2 а.с. 163-217).
За період з 7 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року повіреними ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Украферт», перераховано кошти в рахунок сплати ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» єдиного внеску, нарахованого за березень 2018 року - листопад 2019 року, про що свідчить інформація про суми єдиного внеску, сплачені за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» повіреними за період з 07 березня 2018 року по 23 серпня 2018 року та з 23 серпня 2018 року по 26 грудня 2019 року та копії платіжних доручень (т. 1 а.с. 204-245; т. 2 а.с. 1-162; т. 3 а.с. 2-4, 5-71).
В інтегрованій картці платника ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з єдиного внеску за 2018-2019 роки облікові операції датою сплати єдиного внеску, здійснені повіреними - Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Украферт», відсутні (т. 1 а.с. 149-152, 153, 181-199).
За протоколом від 13 грудня 2019 року № 2 робочої групи Офісу великих платників податків ДПС, яка приймає рішення щодо правомірності зарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегровані картки платників податків, за якими сплата відбувалась третіми особами на підставі відповідних договорів доручень, робоча група Офісу великих платників податків ДПС серед іншого вирішила: привести ІКП Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» (код ЄДРПОУ 41115387) у відповідність шляхом винесення сум єдиного внеску у розмірі 23781963,12 грн на ІКП умовного платника код ЄДРПОУ 66666666 «платежі до вияснення», із подальшим відображенням в ІКП ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (згідно з договором від 05 липня 2018 року № 35/ФО/18-104); провести відображення в ІКП ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581) сум єдиного внеску, які обліковуються на ІКП умовного платника код ЄДРПОУ 66666666 «платежі до вияснення», сплачених згідно з договорами-дорученнями, та сум єдиного внеску, які в подальшому будуть сплачуватись згідно з наданими договорами-дорученнями (т. 1 а.с. 162-163).
Сплата єдиного внеску, нарахованого за березень 2018 року - листопад 2019 року, здійснювалась повіреними ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» на підставі укладеного договору доручення від 05 липня 2018 року № 35/ФО/18-104, згідно з яким повірений в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов'язання, та довіреності від 05 липня 2018 року № 0001/Т, якою ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» уповноважило Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» сплачувати (перераховувати) від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», зокрема, єдиний соціальний внесок (т. 2 а.с. 218-221, 226);
Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» на підставі укладеного договору доручення від 18 лютого 2019 року № 35/ФО/19-03, згідно з яким повірений в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов'язання, та довіреності від 19 лютого 2019 року № 0001/ХТ, якою ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» уповноважило Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» сплачувати (перераховувати) від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», зокрема, єдиний соціальний внесок (т. 1 а.с. 60-61, 62; т. 2 а.с. 222-225, 227);
Товариством з обмеженою відповідальністю «Украферт» на підставі укладеного договору доручення від 22 січня 2018 року № 35/ФО/18-28, згідно з яким повірений в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов'язання, та довіреності від 22 січня 2018 року 35/ФО-108, якою ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» уповноважило Товариство з обмеженою відповідальністю «Украферт» сплачувати (перераховувати) від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», зокрема, єдиний соціальний внесок (т. 3 а.с. 72-75, 76).
Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ч. 1 статті 1 Закону № 2464).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Згідно ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (абзац перший частини п'ятої); єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (абзац перший частини сьомої); платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзаци перший, третій частини восьмої); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (абзац перший частини дванадцятої).
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону № 2464).
Згідно п. 6 ч. 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
На суму недоїмки відповідно до приписів частини десятої статті 25 Закону № 2464 нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду (частина тринадцята статті 25 Закону № 2464).
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина чотирнадцята статті 25 Закону № 2464).
Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції № 449 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції № 449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
2 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:
«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року у справі № 2-1/2008.
З 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».
Пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.
В постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 805/3362/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити дії Велика Палата Верховного Суду зазначила, що внесені Законом № 1669-VІI зміни до Закону № 2464-VI звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, оскільки на час розгляду цієї справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення АТО, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 28-р) місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області увійшло до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 березня 2020 року ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції у м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Отже, в силу положень абзацу третього пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року, до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не застосовуються, у зв'язку з чим рішення Офісу великих платників податків ДПС від 12 лютого 2020 року № 0000505106, яким до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20 серпня 2018 року по 26 грудня 2019 року застосовано штраф у розмірі 19938923,13 грн та нараховано пеню у розмірі 4370056,92 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує, що платники єдиного внеску звільнялись від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року без встановлення додаткових умов, зокрема, отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України. Отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України було та є додатковою умовою звільнення від відповідальності для інших зобов'язань.
Щодо посилання відповідача, що сплата єдиного внеску Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Украферт» за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» прямо суперечить вимогам частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464 та такі суми не можуть враховуватися як сплата єдиного внеску позивачем.
Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні статті 7 КАС України.
Згідно ч.ч. 1, 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі, зокрема, договору.
Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно ч. 1 статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Згідно з частиною першою статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Отже, основним змістом договору доручення є зобов'язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя. Всі вчинені повіреним дії створюють, змінюють та припиняють права довірителя, а не повіреного.
Укладеними договорами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Украферт» та довіреностями, виданими ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на виконання цих договорів, передбачені юридичні дії, які мають вчиняти повірені, а саме сплатити єдиний внесок за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за рахунок його коштів.
Про здійснення повіреними сплати єдиного внеску від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» свідчить призначення платежу у платіжних дорученнях.
Здійснюючи сплату єдиного внеску, Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Украферт» діяли як повірені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», тобто від його імені, а не як самостійні платники єдиного внеску.
Отже, перерахування повіреними коштів довірителя на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя на підставі договорів, які відповідають вимогам Цивільного кодексу України, не може вважатися передачею обов'язку по сплаті єдиного внеску третій особі, заборона якої встановлена частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464, на яку наголошує відповідач.
Також є необгрунтованими посилання відповідача, що положення Цивільного кодексу України не розповсюджуються на правовідносини по сплаті єдиного внеску, оскільки їх дію на такі правовідносини не поширено спеціальним законом, яким є Закон № 2464, з таких підстав.
Статтею 2 Закону № 2464 визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Здійснення сплати єдиного внеску повіреними на підставі довіреностей від імені довірителя, тобто за правилами, визначеними Цивільним кодексом України, жодним чином не змінює порядок сплати єдиного внеску, визначений Законом № 2464. Відповідно, поширення положень Цивільного кодексу України Законом № 2464 у даному випадку не потребується.
За правовою позицією Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, викладеною в постановах від 21 грудня 2018 року у справі № 805/1429/17-а, від 25 січня 2019 року у справах № 812/59/16, № 817/85/16, від 29 січня 2019 року у справі № 812/15/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 812/1281/17:
«Виходячи з аналізу саме положень цивільного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що в результаті реалізації між Товариством та Повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення, не відбулось передачі третім особам обов'язку платника (Товариства) по сплаті єдиного внеску, що заборонено частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464.
У Суду немає підстав вважати цей висновок судів попередніх інстанцій таким, що не відповідає закону, зокрема частині дев'ятій статті 25 Закону № 2464, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску за наведеними вище платіжними дорученнями, є саме позивач, а не будь-яка третя особа.
Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464».
У зазначених справах Верховним Судом зроблено загальний висновок щодо правової оцінки обставин справи та зазначено, що «У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі № 2464 - щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості використати передбачений Законом спосіб виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству».
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Щодо посилання апелянта на висновки Верховного суду в постанові від 30.03.2018 року у справі № 812/292/18, за якими перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, яке розташоване за межами території проведення антитерористичної операції, виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ.
Колегія суддів зазначає, що дійсно до 2019 року позивач звільнявся від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску, а у 2019 (знаходженння на обліку у податковому органі у м. Запоріжжя, яке не належить до населених пунктів проведенення АТО) році, у зв'язку з арешгтом коштів, сплата єдиного внеску за договорами доручень здійснювалася, як встановлено вище, повіреними особами в інтересах позивача на підставі договорів доручень, та такі кошти податковим органом протиправно не зараховано до відповдіних бюджетів і обліковується як нез'ясований платіж, що призвело до формування в обліковій картці позивача забргованості з єдиного внеску.
На підставі зазначеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Офісу великих платників податків ДПС від 12 лютого 2020 року № 0000505106, яким до ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 19938923,13 грн та нараховано пеню у розмірі 4370056,92 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 360/893/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску- залишити без змін.
Повний текст постанови складений 23 червня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова