16 червня 2021 року справа №200/11044/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача Саркісова К.Ю., представника відповідача Гуревича М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. (рішення у повному обсязі складено 10 березня 2021 у м. Слов'янськ) у справі № 200/11044/20-а (головуючий І інстанції суддя Чекменьов Г.А.) за позовом Новолуганської сільської ради Бахмутського району Донецької області до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Приватне підприємство "Ремводпласт Плюс" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
Новолуганська сільська рада Бахмутського району Донецької області у листопаді 2020 року звернулась до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа Приватне підприємство «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 09.11.2020 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-08-004788-b, який проводився на підставі Наказу № 223 від 26.10.2020 року; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 2-6)..
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 200/11044/20-а позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-08-004788-b від 09.11.2020 року.
Вирішено питання судових витрат (а.с. 19-23).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що за результатами моніторингу, проведеного у період з 26.10.2020 по 09.11.2020 року, установлено, що учасником - переможцем торгів - ПП «Ремводпласт Плюс» у його тендерній пропозиції зазначено недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.
Тобто, учасником ПП «Ремводпласт Плюс» надано недостовірну інформацію щодо права власності на транспортний засіб Автокран КРАЗ 6233P4.
Крім того, останнім у складі тендерної пропозиції надано заповнений проект договору, проте зазначений проект договору оформлено неналежно, а саме у п. 20.4 розділу 21 не зазначено поштову адресу Підрядника, чим не дотримано вимоги додатка до ТД «проект договору».
За таких обставин тендерна пропозиція учасника ПП «Ремводпласт Плюс» підлягала відхиленню на підставі абз. 2, 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, оскільки учасник не відповідає встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, а також зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.
Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 922 однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок. На виконання зазначеної норми Закону № 922 Мінекономіки було розроблено Перелік формальних помилок, який є вичерпним.
Згідно Переліку порушення, зазначене у висновку, не можна віднести до формальної помилки, оскільки воно стосується кваліфікаційних критеріїв до учасника.
За таких обставин відповідач вважає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є правомірним, інформація, викладена в ньому є достовірною, зобов'язання за висновком не суперечать принципам розсудливості, пропорційності та обґрунтованості.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.07.2020 року на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «Prozorro» було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт по об'єкту «Реконструкція мереж водовідведення с. Новолуганське Бахмутського району Донецької області» відповідно до тендерної документації (т. 1 а.с. 7-45).
Учасником ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» у його тендерній пропозиції надано Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України від 23.07.2020 № 63/07 із зазначенням у ній Автокрану КРАЗ НОМЕР_1 , як власного транспортного засобу, який фактично належить на праві власності ОСОБА_1 .
Автокран КРАЗ 6233Р4 переданий ОСОБА_1 в безоплатне користування ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» на підставі Договору позички наземного самохідного транспортного засобу № 1010-19 від 10.10.2019 року. За умовами вказаного договору плата за користування Автокраном КРАЗ НОМЕР_1 з боку ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» не сплачується (т. 1 а.с. 68-71).
Автокран КРАЗ 6233Р4 було включено до Довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, яку надано ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» у складі тендерної пропозиції, у розділ «Власна техніка». До Довідки було додано копії Договору позички № 1010-19 від 10.10.2019 року та копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 72-73).
За наслідками проведення відкритих торгів переможцем визнано ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС», з яким в подальшому було укладено Договір підряду № 24 від 27.08.2020 року на виконання робіт (т.1.а.с.52-57).
26.10.2020 року на підставі Наказу № 223 від 26.10.2020 року відповідачем розпочато проведення моніторингу процедури закупівлі вищевказаних робіт.
За змістом Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-08-004788-b від 09.11.2020 року, який опубліковано на веб-порталі «Prozorro», учасником-переможцем торгів ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» у його тендерній пропозиції зазначено недостовірну інформацію, що с суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі. Зокрема, згідно з Додатком 1 до тендерної документації для підтвердження кваліфікаційному критерію «Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» Замовником встановлено вимогу щодо надання учасниками Довідки, в якій зазначено наявність транспортних засобів, обладнання - перелік власної техніки, орендованої техніки, техніки згідно договору лізингу, яка необхідна для виконання робіт за встановленим зразком. У разі, якщо автомобільна техніка власна, то на підтвердження подаються копії технічних паспортів на автомобільну техніку.
Учасником ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» у його тендерній пропозиції надано Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України від 23.07.2020 року № 63/07 із зазначенням у ній Автокрану КРАЗ НОМЕР_1 як власного транспортного засобу та на підтвердження надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Проте у зазначеному вище свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником Автокрана КРАЗ НОМЕР_1 вказано ОСОБА_1 , а також у складі тендерної пропозиції надано Договір позички наземного самохідного транспортного засобу від 10.10.2019 року № 1010-19, за яким ОСОБА_1 передасться Автокран КРАЗ 6233Р4, що належить йому на праві приватної власності, у користування ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» на строк, що встановлений договором. Таким чином, за результатами мониторінгу встановлено, що учасником торгів надано недостовірну інформацію щодо права власності на транспортний засіб Автокран КРАЗ 6233Р4.
Також у висновку вказано про не заповнення поштової адреси Підрядника в п.20.4 розділу 21 «Оперативно-господарські санкції» Проекту договору.
З огляду на зазначені у Висновку порушення законодавства зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (т.1 а.с.60-63).
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно прийняття Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-08-004788-b від 09.11.2020 року.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За унормуванням пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є , зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.
Статтею 5 вказаного Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Таким чином, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (надалі - Закон № 922-VIII), який на час виникнення спірних відносин діє в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 року з відповідними змінами.
За правилами пункту 7 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону № 922-VIII, яка, зокрема, містить такі приписи:
1. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
2. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
3. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
4. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
5. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
6. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
7. У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
8. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
9. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
10. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
[…].
У Висновку відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації, в тому числі, зазначаються такі відомості, як опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
У розділі 5 «Оцінка тендерної пропозиції» у тендерній документації Замовником наведено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій:
«Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки, відповідно не є підставою для відхилення пропозиції учасника.
До формальних (несуттєвих) помилок належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасником в документах, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника.
До формальних (несуттєвих) помилок належать:
- зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника.
Наприклад: у відомостях про учасника не зазначено розрахункового рахунка, відкритого в банківській установі, проте вся інформація про відкритий рахунок зазначена на фірмовому бланку документів учасника:
та інші помилки, допущені учасником в документах, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції.
Замовник залишає за собою право не відхиляти пропозиції торгів при виявленні формальних помилок незначного характеру, що описані вище, при цьому замовник гарантує дотримання всіх принципів, зазначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Учаснику складі пропозиції надає свою згоду з зазначеним переліком Формальних помилок.
Замовник не зобов'язаний приймати пропозиції, що містять інші помилки, аніж ті, що названо вище.
Допущення формальних помилок учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Рішення про віднесення помилки до формальної приймається Замовником.»
Суд зазначає, що не заповнення поштової адреси Підрядника в п.20.4 розділу 21 «Оперативно-господарські санкції» Проекту договору є формальною (несуттєвою) помилкою, враховуючи що поштову адресу ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» зазначено у Проекті договору в розділі 23. «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін», а також в інших документах тендерної пропозиції, зокрема, у Листі про реквізити з обов'язковим зазначенням назви учасника, коду ЄДРПОУ, реквізитів (адреса, телефон, факс, електронна адреса), юридичної адреси, банківських реквізитів, а також поштова адреса відображена на фірмовому бланку кожного з документів, які надано у складі тендерної пропозиції.
Стосовно викладених у спірному Висновку обставин надання недостовірної інформації у Довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, суд зазначає про таке.
За поясненнями представника позивача та третьої особи, відповідно до Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги статті 16 та вимог статті 17» до тендерної документації, учасникам було запропоновано надати інформацію щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій за наведеним у п.1 Додатку 1 зразком «Довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», яка містить лише два розділи:
власна техніка; орендована техніка.
Автокран КРАЗ 6233Р4 реєстраційний номер НОМЕР_4 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві приватної власності директору ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» Казмирському Роману Юрійовичу, який одночасно є єдиним засновником підприємства згідно Витягу з СДРПОУ ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС».
Автокран КРАЗ 6233Р4 переданий ОСОБА_1 в безоплатне користування ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» на підставі Договору позички наземного самохідного транспортного засобу №1010-19 від 10.10.2019 року.
Внесення будь-яких змін з боку учасників закупівлі до зразку «Довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», який наведено Замовником у тендерній документації, не дозволяється та вважається неналежним оформленням документів.
З наведених підстав за поясненнями третьої особи, у зв'язку із відсутністю у наведеному зразку «Довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» іншого розділу ніж «Орендована техніка» та «Власна техніка», та враховуючи, що оренда передбачає платне користування, а ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» користується Автокраном КРАЗ 6233Р4 за договором позички № 1010-19 на безоплатній основі, вказаний Автокран було включено до Довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, яку надано ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» у складі тендерної пропозиції, у розділ «Власна техніка».
До Довідки додано копії Договору позички № 1010-19 від 10.10.2019 року та копію Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , і таким чином, під час включення Автокрану КРАЗ НОМЕР_1 до Довідки було допущено неточність, але вся інформація щодо Автокрану КРАЗ НОМЕР_1 , яку надано з боку ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС», є достовірною.
Крім того, третя особа зазначила, що кошторисну документацію, яку додано до тендерної пропозиції, розроблено ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» з урахуванням безоплатного використання Автокрану КРАЗ 6233Р4 для виконання робіт за об'єктом закупівлі.
Цю неточність було виявлено Замовником під час розгляду тендерних пропозицій учасників закупівлі та Протокольним рішенням № б/н від 10.08.2020 року віднесено до формальної помилки, тендерну пропозицію учасника ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» визнано такою, що відповідає вимогам тендерної документації (т. 1 а.с. 109-112).
Вказана інформація відповідачем не спростована.
Як випливає з встановлених при розгляді справи обставин, допущена у «Довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» неточність щодо зазначення правового титулу володіння підрядником Автокраном КРАЗ 6233Р4, жодним чином не вплинула на зміст тендерної пропозиції ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС», через що її можна віднести до формальних (несуттєвих) помилок відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Таким чином, викладена у спірному Висновку вимога про розірвання договору через неточне зазначення правового титулу володіння підрядником Автокраном КРАЗ 6233Р4, є явно непропорційною допущеній формальній (несуттєвій) помилки, яка обумовлена неповнотою відповідної форми тендерної документації.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що судом першої інстанції правомірно зазначено про наявність підстав для скасування висновку Східного офісу Держудитслужби від 09.11.2020 року, оскільки частина виявлених під час моніторингу порушень, не знайшли підтвердження під час розгляду справи, а інші недоліки тендерної документації замовника не вплинули на проведення процедури торгів в цілому та не призвели до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни.
Судом також взято до уваги той факт, що перевірку проведено майже через три місяці після торгів, завершених у серпні 2020 року, договір, укладений з переможцем торгів, повністю виконаний сторонами до дати прийняття відповідачем наказу про проведення моніторингу і в оскаржуваному висновку відсутні будь-які зауваження щодо його правомірності.
Таки й правовий висновок збігається з правовою позицією, яку сформував Верховний Суд в постанові від 27 травня 2021 року у справі № 520/646/19, тому в силу ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує ці висновки щодо застосування норм права.
З наведених підстав суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
І відповідачем не доведено, що у спірних відносинах він діяв правомірно.
Приймаючи рішення судом також враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (п. 23) та «Серявін та інші проти України» (п. 58), згідно з якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 р. у справі № 200/11044/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
І.В. Сіваченко
Е.Г. Казначеєв