22 червня 2021 року справа № 270/1881/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 02 червня 2014 року в справі № 270/1881/14-а (головуючий І інстанції суддя суддя Попшой М.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про оскарження протиправної бездіяльності і стягнення нарахованого, але не сплаченого підвищення до пенсії по статусу «дитина війни»,
Позивач 15.04.2014 року звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати протиправними бездіяльність відповідача з несплати нарахованого підвищення пенсії за статусом «Діти війни» в розмірі та в часі, присуджених Центрально-Міським районним судом м. Макіївки постановами в адміністративних справах № 2а-1466/09 та 2-а-4104/2011; стягнути з відповідача заборгованість нарахованого, але несплаченого підвищення до пенсії за статусом «діти війни» за періоди з 27 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 27 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, присудженого постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27 жовтня 2009 року у справі № 2а-1466/09, та починаючи з 01 січня 2010 року і в подальшому, присудженого постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27 травня 2011 року у справі № 2-а-4104/2011; зобов'язати відповідача провести перерахунок нарахованого, але не сплаченого підвищення пенсії за статусом «діти війни» за періоди, встановлені Центрально-Міським районним судом м. Макіївки в адміністративних справах № 2а-1466/09 і № 2-а-4104/2011, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів за минулий час, своєчасно не отриманих з вини суб'єкта владних повноважень; винести окрему ухвалу згідно ст. 166 КАС України щодо усунення відповідачем причин та умов, які потягли порушення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», невиконанню постанов Центрально-Міського районного суду м. Макіївки у адміністративних справах № 2а-1466/09 та № 2-а-4104/2011; зобов'язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 2 560,00 грн., спричинену протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (а.с. 2-4).
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 2 червня 2014 року у справі № 270/1881/14-а адміністративний позов повернуто заявнику (а.с. 34-36).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що нею було обрано належний спосіб захисту своїх прав у відповідності до ст. 55 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 10, 14, 17, 18, 19, 21, 71, 99, 104, 105, 106, 255, 256, 257, 267 КАС України.
Також зазначила про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Представником відповідача були надані заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
18 червня 2021 представником відповідача на адресу суду була надіслана заява про перенесення слухання справи у зв'язку з необхідністю підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Ця справа була розглянута за нормами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року, тому необхідності в отриманні відзиву на апеляційну скарги немає потреби.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27.10.2009 р. у справі № 2а-1466/09 зобов'язано УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити перерахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 27 жовтня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Постанова набрала законної сили 30.05.2011 р. (а.с. 5-7).
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27.05.2011 р. у справі № 2-а-4104/2011 зобов'язано УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки перерахувати та здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитини війни, починаючи з 01 січня 2010 року у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року в подальшому з урахуванням виплачених сум. Постанова набрала законної сили 07.06.2011 р. (а.с. 8).
Позивач, не погодившись з бездіяльністю щодо невиконання зазначених судових рішень, звернулася в суд з адміністративним позовом, вважаючи бездіяльність боржника протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення адміністративного позову з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище, Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27.10.2009р. по справі №2а-1466/09 зобов'язано УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити перерахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 27 жовтня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Постанова набрала законної сили 30.05.2011 р. (а.с. 5-7).
Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27.05.2011 р. у справі № 2-а-4104/2011 зобов'язано УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки перерахувати та здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитини війни, починаючи з 01 січня 2010 року у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року в подальшому з урахуванням виплачених сум. Постанова набрала законної сили 07.06.2011 р. (а.с. 8).
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За унормуванням ч. ч. 1, 2 ст. 267 КАС України (в редакції на момент спірних правовідносин) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу (ч. 12 ст. 267 КАС України).
Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. 267 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 267 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15.
Проаналізувавши предмет позову у справі, яка розглядається, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із такими позовними вимогами стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання постанови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27.10.2009 р. у справі № 2а-1466/09 та постанови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 27.05.2011 р. у справі № 2-а-4104/2011.
Таким чином судом першої інстанції правильно вказано, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 267 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст. 267), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19.
Щодо доводів позивача про порушення судом норм процесуального права, то суд вказує на те, що під час апеляційного провадження позивач не була обмежена у наданні пояснень.
Тобто, заявлені вимоги в позовному провадженні не підлягають розгляду, тому підлягають поверненню позивачу, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 02 червня 2014 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 02 червня 2014 року в справі № 270/1881/14-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв