ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 червня 2021 року м. Київ № 640/29847/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної в довідці «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій» від 22.05.2019 № 21-1042зп, виданої Офісом Генерального прокурора, про те, що розмір зарплати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною посадою прокурора відділу, прирівняною до посади старшого слідчого в ОВС, з застосуванням обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.08.2020 № 930040197563 про відмову у проведенні перерахунку позивачу пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за вислугу років із застосування обмеження десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсію за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7- р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, виходячи з розрахунку 90% від середньої місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 № 21-1042зп «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії», без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку;
4) допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що з 19 червня 2002 року перебуває на обліку в органі пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІП, яка діяла на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього місячного заробітку.
Позивач зазначає, що після прийняття Закону України від 28.12.2014 року № 76-УІП та зміни на його підставі ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697- VII щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України з 01.01.2015 року, а також Закону України від 02.03.2015 № 213-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", згідно п. 5 Прикінцевих положень якого "У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до низки законів України, зокрема "Про прокуратуру", Пенсійний фонд України перестав перераховувати пенсії пенсіонерам прокуратури, у тому числі, й позивачу.
Законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України, який впродовж 2015-2019 не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
В подальшому ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-УІІ та п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. № 213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" були визнані Конституційним Судом України як неконституційні (рішення Конституційного суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 та № 5- р(П)/2020 від 18.06.2020) і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.
Позивач зазначає, що 11 серпня 2020 він звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з рішенням Конституційного суду України № 7-р(П)/2019 від 13.12.2019. При цьому додав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій Офісу Генерального прокурора № 21-1042зп від 22 травня 2020 року.
У відповідь на заяву ГУ ПФУ було прийнято рішення № 930040197563 від 17.08.2020 "Про перерахунок пенсії", згідно з яким загальний процент розрахунку пенсії від заробітку встановлено 60%, а максимальний розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність. На клопотання 04.11.2020 заявник отримав від органу ПФУ друкований примірник цього рішення.
Позивач зазначає, що з рішенням ГУ ПФУ № 930040197563 від 17.08.2020 про перерахунок пенсії в суттєво обмеженому розмірі він не згоден, оскільки воно є незаконним і необґрунтованим.
Позивач зазначає, що фактично розмір пенсії зменшений більш, ніж у 3 рази від розміру пенсії, що належить йому до виплати згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-III, яка діяла на час призначення йому пенсії, і яка має бути перерахована у розмірі 90% від середнього заробітку, що зазначений у довідці про заробітну плату Офісу Генерального прокурора № 21-1042зп від 22 травня 2020 року.
Таким чином, як зазначає позивач, рішення ГУ ПФУ № 930040197563 від 17.08.2020 про перерахунок пенсії суттєво порушує й звужує конституційні права і свободи позивача на гідне соціальне забезпечення, довільно зменшує розмір пенсії, який встановлений Законом України "Про прокуратуру" № 1789-ХП в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-III, яка діяла на час призначення пенсії. Ця практика, зазначає позивач, є продовженням тривалого порушення законного права на перерахунок пенсії протягом 2015-2019, коли пенсії взагалі не перераховувались з надуманих підстав. Зараз порушення пенсійних прав продовжується в іншій формі - формально перерахування відбулось, але сума пенсії штучно занижується. Позивач вважає, що це рішення органу ПФУ має бути відмінене й переглянуте, а його права і свободи на перерахунок пенсії у обсягах, що встановлені законом, поновлені у судовому порядку.
Позивач додає, що вислуга років в розумінні Закону України "Про прокуратуру" складає понад 20 років, загальний трудовий стаж складає понад 42 роки.
В органах прокуратури України позивач працював з 01.10.1983 року, з 28.10.1996 року - у Генеральній прокуратурі України на посадах слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України.
У позові додається, що наказом Генерального прокурора України від 29.05.2002р. № 671ц позивача звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ про злочини проти особи управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України у чині радника юстиції за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (стаття 38 Кодексу законів про працю України) з 03.06.2002.
У 2002 році під час призначення пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (надалі - Закон № 1789-ХП) в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ПІ, а саме: прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Позивач наголошує, що первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-УІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789- XII містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
З урахуванням положень профільного законодавства, позивач наголошує, що пенсійний орган частково перерахував пенсію, однак у значно менших розмірах, ніж це передбачено вимогами Закону України "Про прокуратуру" щодо пенсійного забезпечення, що діяв під час виходу мене на пенсію у 2002 році, в саме, замість 90% від суми місячного заробітку - 60%, ще й додатково обмеживши цю суму десятьма прожитковими мінімумами, що встановлені для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, як вважає позивач, органом владних повноважень звужені його конституційні права і свободи на гідне пенсійне забезпечення, що гарантується законами й Конституцією України.
Позивач зазначає, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
Саме така позиція, як зазначає позивач, зазначена Верховним Судом в рішенні від 14 вересня 2020 року по справі № 560/2120/20 (зразкова справа).
Оскільки пенсія була призначена у 2002 році на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ПІ, в розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії, то і перерахована вона має бути в цьому ж розмірі - 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, що визначена у довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій Офісу Генерального прокурора № 21-1042зп від 22 травня 2020 року.
Позиція відповідача.
Відповідач просить відмовити у задоволені позову.
Зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» при загальному страховому стажі 28 років 07 місяців 27 днів. Стаж зарахований по 03.06.2002р.
Відповідач також зазначає, що позивач звернувся до Управління із заявою у серпні 2020 щодо перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Перерахунок пенсії здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначає, що на сьогоднішній день діє редакція Закону України «Про прокуратуру» від 28.02.2016.
Норми статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов і а порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).
Відповідач зазначає також, що на сьогоднішній день діє редакція Закону України «Про прокуратуру» від 28.02.2016 № 1697-18.
Крім того, частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій визначаються КМ України.
Проте, КМ України умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Щодо здійснення перерахунку пенсії у розрахунку 90% від заробітної плати, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної редакції) визначено. що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, як зазначає відповідач, чинним Законом України «Про прокуратуру» передбачено, шо пенсійне забезпечення здійснюється з розрахунку 60% від заробітної плати і тому відсутні підстави для здійснення перерахунку у розмірі 90 % від заробітної плати.
Відносно того, що позивач просить здійснити перерахунок без обмеження граничного розміру, відповідач зазначає, що статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697 передбачено, що максимальний розмір пенси (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплати до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, яка втратили працездатність.
Встановлені судом обставини.
Так, у даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини перебування позивача на пенсійному обліку, призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», факт звернення до відповідача із вищезгаданою заявою та надання відповіді, сутність якої полягає у відмові провести перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям рішення Другого сенату Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.
Так, враховуючи вищезгадане рішення Конституційного Суду України, 22.05.2020 Офісом Генерального прокурора позивачу видана довідка № 21-1042зп, відповідно до якої розмір заробітної плати станом на 26.03.2020 становить: посадовий оклад - 40989,00 грн., надбавка за вислугу років - 12296,70 грн., матеріальна допомога (1/12) для оздоровлення - 4440,48 грн, для вирішення соціально-побутових питань - 4440,80 грн., а всього: 62 166,66 грн.
При цьому, позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 11.08.2020 (т. 1, а.с. 131, 133), в якій просив - у зв'язку з поновленням перерахунку пенсій пенсіонерам органів прокуратури перерахувати пенсію на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 про неконституційність положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-УП (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Зазначив, що в задоволенні аналогічного звернення від 03.06.2020 ГУ ПФУ в м. Києві за підписом заступника начальника Прищепи О.В. від 09.06.2020, № 2600-0305-8/74084, було відмовлено на підставі того, що згідно п. 7 Постанови Кабміну України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
За результатами розгляду заяви від 03.06.2020 прийнято рішення від 04.06.2020 № 930040197563 про відмову у перерахунку пенсії.
Але, як зазначено у заяві, посилання на постанову Кабміну України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 не відповідає чинному законодавству, оскільки згідно Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Крім того, у заяві зазначається, що згідно листа заступника Міністра соціальної політики України від 20.07.2020р., № 10404/0/2-20/29, Міністерство соціальної політики разом із Пенсійним Фондом України погодило порядок перерахунку пенсій прокурорам. Згідно цього листа Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України (статті 1512 Конституції України), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (стаття 8 Конституції України).
Перерахунок призначеної пенсії працівникам прокуратури проводиться відповідно до чинного законодавства з урахуванням прийняття Конституційним Судом рішень на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), виданої відповідним органом прокуратури, та за зверненням особи до органів Пенсійного фонду України.
У зв'язку з цим, позивач просив перерахувати пенсію на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 22 травня 2020 року № 21-1042зп, яка знаходиться у моїй пенсійній справі.
У відповідь було отримано «Рішення № 930040197563 від 17.08.2020» (т.1, а.с. 51). Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60%. Основний розмір пенсії від середнього заробітку 37300,00 грн. Максимальний розмір пенсії 17690,00 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 143), позивач додатково звертався із заявою від 08.09.2020 № 9957 (а.с. 145) (вид перерахунку - «до призначення у зв'язку з наданими додатковими документами»), за результатами розгляду якої у вересні 2020 також прийнято рішення (а.с. 144) № 930040197563.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою судді від 04.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження.
Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91 N 1789-XII (далі - Закон N 1789-XII)
До статті 50-1 Закону N 1789-XII вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI (далі - Закон N 3668-VI), унаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 Закону N 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" N 1697-VII (далі - Закон N 1697-VII).
Первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону N 1697-VII та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону N 1789-XII містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону N 1697-VII щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т. ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон N 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" N 1789-XII (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" N1697-VII (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначав умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи N 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 N 7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення N 7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У цій справі пенсійний орган погоджується з наявністю у заявників права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
У рішеннях про відмову пенсійний орган, серед іншого, посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 N 1155 за змістом п. 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
Натомість заявник просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 657 "Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка жодних обмежень, подібних до тих, що зазначені вище, не містить.
Відносно того, чи є постанова КМ України від 30.08.2017 N 657 "Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам", слід зазначити наступне.
Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 N 7-(II)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону N 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років - підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону N 1697-VII, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019.
Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі нової довідки від 22.05.2020.
У даному випадку відповідачем проведено перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки.
Однак, як зазначає позивач, у спірному рішенні: обмежено загальний розмір пенсії сумою не більше десяти розмірів прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (1769 грн. * 10); відсотковий розмір пенсії знижено з 90% до 60%.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що положеннями ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» («Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих» в редакції на час призначення позивачу у 2002 році пенсії), передбачалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до положень ст. 51-1 цього Закону (в редакції ч. 1 розділу І Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана норма не містить приписів, що вона поширюється на працюючих пенсіонерів.
Водночас, відповідно до положень абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-VII (в редакції п. 15. Розділу І Закону 213-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана норма також не містить приписів, що вона поширюється на працюючих пенсіонерів.
За змістом та суттю цієї норми, а також враховуючи назву статті «Пенсійне забезпечення працівників прокуратури», слід дійти висновку, що положення цієї статті поширюються на всіх пенсіонерів - колишніх працівників прокуратури.
Положення норм чинного законодавства, якими обмежується максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.
На момент звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
На наведене звертається увага і Верховним Судом у постанові від 03.06.2021 у справі № 359/3736/17 (номер рішення в ЄДРСР 97393380).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку щодо порушення відповідачем прав позивача в контексті спірних відносин, у т.ч. з урахуванням відсоткового значення основного розміру пенсії, оскільки, як вже зазначалося, максимальний розмір пенсії колишнього працівника прокуратури не може перевищувати наведену вище максимальну величину, що і застосовано відповідачем у даному випадку.
Доводи, наведені позивачем та надані ним матеріали не спростовують наведених вище висновків суду та не доводять зворотного.
У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Щодо посилання позивача на певну судову практику, слід зазначити, що судова практика не стоїть на місці. У багатьох сферах вона еволюціонує і постійно розвивається. Як свідчить і практика ЄСПЛ, Конвенція - це живий організм, і її необхідно тлумачити з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. Як зазначив Суд у рішенні «Тайрер проти Сполученого Королівства» від 25 квітня 1978 р. (Tyrer v. the United Kingdom), вперше тлумачити Конвенцію як «живий організм» («живий інструмент») почала Європейська комісія з прав людини, а Суд з таким тлумаченням погодився: «Суд повинен також нагадати, що, як слушно наголосила Комісія, Конвенція є живим інструментом і повинна тлумачитися у світлі умов сьогодення (п. 31)», чим і керується суд у даній справі.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В силу вимог ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 371 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін