ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/505
23 червня 2021 року м. Київ № 640/17250/20
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В .Головань
Обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про:
визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.2018р. № 840/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
зобов'язання відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 28.09.2018р.;
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0141910501 від 27.05.2020 року.
Ухвалою суду від 11.08.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
25.09.2020 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем відповідно до запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця №20680000000028501 від 10.02.2015р., код НОМЕР_1 .
З 11.02.1015 року позивач перебуває на обліку в Головному управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі; з 01.01.2016 року перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку.
08.05.2020 р. Головним управлінням ДПС України в м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2018-2019 роки, про що складено акт від 08.05.2020 р. №600436/26-15-05-01-01.
За наслідками камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 р. за №0141910501, згідно з яким за порушення п.291.1, 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку на суму 56 378, 3 грн. позивачу нараховано штраф у розмірі 11 275, 66 грн.
Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку за 2018-2019 роки за деклараціями згідно з переліком.
28.09.2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення 840/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 30.09.2020 р. Підставою для виключення з реєстру платників податку є п.299.10 ст. 299 з урахуванням абз.8 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України.
04.06.2020 року представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із запитом щодо отримання інформації про підстави виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
15.06.2020 року Головне управління ДПС у м. Києві надало відповідь №1826/АДВ/26-15-33-15-15, згідно з якою позивача повідомлено про те, що у зв'язку з наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів було прийнято рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає вказане рішення протиправним та просить суд його скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що борг виник у зв'язку з неналежним внесенням відповідальною особою ГУ ДФС у м. Києві інформації до інформаційно-телекомунікаційних систем з поданої позивачем декларації за 2017 рік у паперовій формі, в якій було визначено податкові зобов'язання з єдиного податку в розмірі 7 817, 52 грн., тоді як інспектором внесено відомості про наявність боргу в розмірі 28 215, 14 грн.
Зокрема, у вказаній декларації визначено обсяг доходу, що оплачується ставкою 5%, - 564 302, 86 грн., нараховано за звітний період - 28 215, 14 грн., нараховано за попередній період - 20 397, 62 грн., сума єдиного податку до сплати - 7 817, 52 грн.
Тобто, борг виник у зв'язку з технічною помилкою податкового органу.
Позивач зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Водночас, перевірки позивача, за результатами якої було б встановлено порушення вимог аб. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та про що було б складено відповідний акт, не відбувалося, тоді як в якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення вказано доповідну.
Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідач зазначає, що відповідно до інтегрованих карток платника податків на перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у позивача наявний податковий борг по єдиному податку, а саме - з ІІ кварталу 2018 р. по ІІІ квартал 2018 р., у зв'язку з відсутністю інформації про сплату податкових зобов'язань по єдиному податку по декларації за 2017 р. в сумі 28 215, 14 грн.
Вказана обставина стала підставою для винесення оскаржуваного рішення від 28.09.2018р. № 840/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Крім того, відповідачем сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 26.11.2018 р. №236253-17 на суму 10 555, 05 грн.
Додатково відповідач повідомив про те, що станом на 15.09.2020 р. за позивачем не обліковується податковий борг, тому винесена податкова вимога від 23.02.2018 р. за №36612-17 відкликана.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0141910501 від 27.05.2020 року
Згідно з пп.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на 08.05.2020 р.) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
В даному випадку камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2018-2019 роки, про що складено акт від 08.05.2020 р. №600436/26-15-05-01-01, проведено на підставі вказаних положень Податкового кодексу України, з дотриманням передбачених п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строків.
Згідно з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно з матеріалами справи підставою для висновку про наявність у позивача податкового боргу зі сплати єдиного податку та внесення відповідної інформації до інтегрованих карток платника податків став факт обліку заборгованості по єдиному податку по декларації за 2017 р. в сумі 28 215, 14 грн., тоді як позивачем сплачено 7 817, 52 грн.
Відповідно, всі наступні платежі зараховувались наростаючим підсумком на погашення попередньої заборгованості, внаслідок чого утворювалася заборгованість по сплаті єдиного податку кожного наступного місяця.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2017 р. від 08.02.2018 р., поданої до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, сума податку за ставкою 5% визначено у розмірі 28 215, 19 грн. (р. 11), що також продубльовано у р. 12.
Нараховано за попередній звітний (податковий) період (значення р. 12 попередньої декларації) - 20 397, 62 грн. (р. 13), а сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13) - 7 817, 52 грн. (р. 14).
Таким чином, висновок про наявність у позивача заборгованості по єдиному податку по декларації за 2017 р. в сумі 28 215, 14 грн. спростовується змістом вказаної декларації, а внесення відповідної інформації до інтегрованих карток платника податків є протиправним.
Відповідачем не надано пояснень, чому для визначення суми самостійно задекларованого податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку ним використано інформацію р. 13, а не р. 14 декларації.
За таких обставин висновки акта перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0141910501 від 27.05.2020 року є протиправними.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.2018р. № 840/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
До того ж, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 року по справі № 826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття стали норми пп. 299.10.3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.
При цьому, передумовою прийняття вказаного рішення стала доповідна від 26.09.2018 р. № 14271/26-15-13-14-17.
Також відповідач зазначає, що згідно з даними інтегрованої картки платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІТС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника.
У той же час, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався, що не заперечується відповідачем, зокрема, у поданому відзиві на позов.
При цьому, посилання контролюючого органу про надання йому права анулювання реєстрації платника єдиного податку, за наявності підстав передбачених п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, без проведення перевірки, судом не береться до уваги, оскільки Податковим кодексом закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов'язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу, складання акту перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.
Таким чином, враховуючи те, що несплата позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних IТC "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не на підставі акту перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку.
Крім того, згідно з матеріалами справи наявність в інтегрованій картці платника інформації про податковий борг за ІІ-ІІІ квартал 2018 р. є результатом некоректного відображення податкового зобов'язання позивача на 2017 р.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролююий орган при прийнятті рішення від 28.09.2018р. № 840/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 щодо позивача про виключення із реєстру платників єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного оскаржувані рішення не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, а належним способом захисту порушеного права є поновлення реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2018р. - дати виключення з реєстру, а не з 28.09.2018 р. - дати прийняття оскаржуваного рішення.
Ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору №13/07-20 від 13.07.2020 р. про надання правової допомоги (загального характеру), укладеного між позивачем і Адвокатським бюро "Олександра Федоришина", додаткової угоди №1 від 13.07.2020 р. до вказаного договору, згідно з п. 1 якої нею визначено порядок надання та оплати юридичних послуг (гонорару) за надання правової допомоги у взаємовідносинах (спорі) клієнта з ГУ ДПС України у м. Києві з питання оскарження рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку та податкових повідомлень-рішень, платіжного доручення № @2PL808166 від 13.07.2020 р. про сплату 7 500 грн. за юридичну правову допомогу, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5237 від 29.08.2012 р.
З вказаного приводу суд зазначає, що у вказаних документах не конкретизовано предмет надання правової допомоги, зокрема, відсутні реквізити оскаржуваних рішень, а податкові повідомлення-рішення наведено у множині, тоді як предметом розгляду по справі №640/17250/20 є одне податкове повідомлення-ршінення.
Таким чином, надані докази не дають можливості чітко конкретизувати, за які саме юридичні послуги позивачем сплачено кошти за платіжним дорученням № @2PL808166 від 13.07.2020 р.
За таких обставин суд відмовляє у стягненні заявлених витрат на правову допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018р. № 840/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) як платника єдиного податку 3 групи з 30.09.2018 року.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0141910501 від 27.05.2020 року.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 2 942, 8 грн. сплаченого судового збору.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 23.06.2021 р.