1/1720
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 червня 2021 року м. Київ № 640/13989/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач) адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у відмові провести перерахунок та виплат основну пенсію (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному стані на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок основної пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року та здійснити виплату перерахованих сум основної пенсії в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачені в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року пенсійні кошти в 104 710 (сто чотири тисячі сімсот десять) грн. 60 коп. невідкладно однією сумою.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок здійснення виплати пенсії у неповному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є військовим пенсіонером і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в місті Києві з 03 квітня 1995 року.
Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п, у позивача виникло законне право на перерахунок його пенсії з урахуванням сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення згідно з додатком 1 зазначеної постанови.
Позивач зазначає, що у зв'язку із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві проведено перерахунок пенсії позивача.
Згідно з отриманого позивачем розрахунку пенсія призначена (обчислена) з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років (40 %); робота з іноземними фахівцями (10 %); робота з таємними виробами, носіями, документами (10 %); надбавка за особливо важливі завдання (50 %); премія ( 10 %); Основний розмір пенсії: 92 % грошового забезпечення (вислуга років 34); Вид підвищення або надбавки до пенсії: 2 категорія ЧАЕС (під час служби); діти війни (з 01 по 31); особливі заслуги (24 %) СТ.1 П.П. 6-8 Закону (з 01 по 31); Підвищення за Постановою КМУ 2012 р. № 355 (35 %) (з 01 по 31).
Однак, позивач зауважує, що відповідно до розрахунку, відповідач виплату позивачу підвищення пенсій проводить у період з 01 січня 2018 року - 50 % підвищення складає, з 01 січня 2019 року - 75 % підвищення складає, з 01 січня 2020 року - 100 % підвищення складає.
Позивач не погоджується з вищевказаними діями пенсійного органу, щодо протиправного зменшення підвищення пенсії, посилаючись у тому числі на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року визнана протиправною та нечинною в судовому порядку, а тому позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи № 640/13989/20 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року № 451 адміністративна справа № 640/13989/20 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи № 640/13989/20 визначено суддю Клочкову Н.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Не погоджуючись з викладеними позивачем у адміністративному позові аргументами, представником відповідача було подано відзив в якому останній обґрунтовуючи правомірність дій щодо перерахунку пенсії позивача, послався на наступні обставини.
Відповідно до Постанови № 103 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року па підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахування передбачених видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 103 встановлюється виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах (на момент проведення перерахунку положення пунктів 1,2 Постанови № 103 були чинні та підлягали обов'язковому застосуванню): з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Представник відповідача звертає увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі № 818/1076/18 висловив позицію, що постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону № 2262, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
За твердженнями представника пенсійного органу, з метою встановлення порядку виплати підвищення до пенсій, перерахованих відповідно до Постанови № 103, у 2019 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14 серпня 2019 року № 804. У зазначеній постанові встановлено, що виплата пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року відповідно до Постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Умови виплати у 2020 році підвищення пенсії, перерахованої відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №103 і №704, прийняті Кабінетом Міністрів України у постанові від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій деяким категоріям громадян». Відповідно до останньої до виплати підлягає 100% підвищення перерахованої пенсії відповідно до Закону №2262.
Компетенція Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри пенсії, яка підлягає перерахунку, передбачена частиною 4 статті 63 Закону № 2262.
Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
У рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, га членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
У частині 1,2 статті 23 Бюджетного кодексу України закріплено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетного призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Отже, на думку представника відповідача, існує єдиний законодавчий порядок перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови № 704. Запропоноване позивачем ігнорування зазначених правових норм у випадку перерахування його пенсії порушить однакове застосування правових норм про перерахунок пенсії.
Керуючись вищевикладеним, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 2, 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 03 квітня 1995 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи судом було встановлено, що на момент призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, остання обраховувалась із наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років (40 %); робота з іноземними фахівцями (10 %); робота з таємними виробами, носіями, документами (10 %); надбавка за особливо важливі завдання (50 %); премія ( 10 %); Основний розмір пенсії: 92 % грошового забезпечення (вислуга років 34); Вид підвищення або надбавки до пенсії: 2 категорія ЧАЕС (під час служби); діти війни (з 01 по 31); особливі заслуги (24 %) СТ.1 П.П. 6-8 Закону (з 01 по 31); Підвищення за Постановою КМУ 2012 р. № 355 (35 %) (з 01 по 31). (т. 1, арк. 21).
При цьому, як вбачається з наданої суду копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача станом на 01 січня 2018 року, пенсія позивача складається з таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 50%; Вид підвищення або надбавки до пенсії: 2 категорія ЧАЕС (під час служби); діти війни (з 01 по 31); особливі заслуги (24 %) СТ.1 П.П. 6-8 Закону (з 01 по 31); підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103, з яких виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 50 % підвищення, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 % та з 01 січня 2020 року - 100 % підвищення. Основний розмір пенсії 92 % грошового забезпечення (вислуга років 34) (т.1, арк. 22).
У зв'язку з вищевикладеним та вважаючи дії пенсійного органу щодо зменшення виплати суми підвищення до пенсії протиправними, останній звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону Україну «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - постанова № 704) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з вимогами пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги строків, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних вкладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, положеннями профільного нормативно-правового акту передбачено, що пенсії обчислюються із вираховуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах.
За правилами частини 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова КМУ № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Пунктом 2 постанови КМУ № 103 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, у позивача виникло право на перерахунок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (надалі - Порядок № 45), пунктом 2 якого (в редакції станом на момент проведення позивачу пенсії) визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45, в редакції, що діяла на момент проведення позивачу перерахунку пенсії, визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Крім того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 103 визначено, що особам із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу державних органів колишнього Союзу РСР, громадянам інших держав із числа військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу державних органів, утворених відповідно до законодавства таких держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та членам їх сімей довідки видаються державними органами за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Водночас, абзац 1 пункту 2 Порядку № 45 викладено в наступній редакції: «Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, в місті Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).»
При цьому, пункти 3 та 7 вказаного Порядку № 45 залишились чинними в редакції, як і на момент здійснення позивачу перерахунку пенсії станом на 01 січня 2018 року.
Так, судом встановлено та не спростовано позивачем, що уповноваженим органом було направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням окладів за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, що визначені станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, в якій враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової набавки за вислугу років за відповідною посадовою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року.
В той же час, суд зауважує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).
У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Як вже зазначалось судом, Порядком № 45 визначено певну процедуру направлення довідок про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії у разі збільшення розміру такого грошового забезпечення відповідно до постанови Уряду та лише після отримання такої довідки територіальні органи Пенсійного фонду України здійснюють відповідний перерахунок пенсії.
Згідно висновку Верховного Суду України викладеному в постанові від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 про правильне застосування статей 49 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
В свою чергу, судом було встановлено, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки, виданої уповноваженим структурним підрозділом відповідного органу, а підвищення до пенсії виплачується у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року, тобто, не у 100 % розмірі, а поетапно.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103, якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ.
Більш того, суд зазначає, що 04 вересня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року № 804, відповідно до якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Так, частиною 3 статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Цією нормою не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та нормами постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804, а тому, на підставі частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж вказані постанови Кабінету Міністрів України.
Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою строки й відповідно до порядку, та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року № 804, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Станом на день проведення перерахунку пенсії позивачу, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, якою було встановлено порядок перерахування та виплати пенсій відповідній категорії пенсіонерів.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що фактично постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 103 викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі № 818/1076/18.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року.
Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Так, як вже було зазначено судом вище, пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що на думку суду, порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».
При цьому, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року № 804 взагалі не містить посилань на виконання якої норми Закону України вона прийнята.
Водночас, частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, суд зазначає, що частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно «перерахунку» усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Але, частина 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок «виплати» перерахованих пенсій, як це зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відповідно до статті 92 Конституції України вбачається, що виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України вбачається, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, виходячи з аналізу викладеного вище, суд приходить до висновку, що у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Як вже зазначалось судом вище, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, на думку суду, не могли бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, відповідно до якого обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, суд приходить до висновку, що виплата позивачу пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії підлягає саме з 05 березня 2019 року.
У зв'язку з чим, суд зазначає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а на момент ухвалення рішення у цій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.
Таким чином, у зв'язку з викладеним вище та встановленими судом під час розгляду даної справи обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, та керуючись приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та у зв'язку з встановленням судом вище саме протиправних дій суб'єкту владних повноважень, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у відмові провести перерахунок та виплат основну пенсію (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року.
Також, для належного та об'єктивного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок основної пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року та здійснити виплату перерахованих сум основної пенсії в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачені в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року пенсійні кошти в 104 710 (сто чотири тисячі сімсот десять) грн. 60 коп. невідкладно однією сумою, суд зазначає наступне.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Також, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду в межах даної справи, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
Отже, виходячи з аналізу викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачені в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року пенсійні кошти в 104 710 (сто чотири тисячі сімсот десять) грн. 60 коп. невідкладно однією сумою, на думку суду, є передчасною та задоволенню не підлягає.
При цьому, в даному випадку, суд звертає увагу, що обчислення розміру та правильності суми недоплаченої пенсії позивача є дискреційними повноваженнями Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у зв'язку з чим у суду відсутні будь-які підстави для обрахунку належної до виплати позивачу розміру пенсії.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у відмові провести перерахунок та виплат основну пенсію (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок основної пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року та здійснити виплату перерахованих сум основної пенсії в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії), визначеному станом на 01 березня 2018 року.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати в частині стягнення судового збору розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова