ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 червня 2021 року м. Київ № 826/15142/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ Фасиліком» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистий світ Фасиліком» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 23.07.2018 №721/1063/АВА/П та постанову про накладення штрафу від 14.08.2018 №КВ721/1063/АВ/ТД/ФС-393.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2018 відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на помилковість висновків Відповідача про наявність ознак трудового договору в укладених Позивачем договорах цивільно-правового характеру (підряду) щодо надання послуг прибирання з фізичними особами. Зазначено про те, що всі податки при отриманні послуг прибирання Позивачем, як податковим агентом сплачено.
Заперечуючи проти позовних вимог представником Відповідача зазначено, що в ході інспекційного заходу виявлено допущення до роботи працівників без укладання трудових договорів, а тому заходи до притягнення об'єкта відвідування до відповідальності є обґрунтованими.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2018 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 вказану ухвалу скасовано та заяву ТОВ «Чистий світ Фасіліком» про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 14.08.2018 №КВ721/1063/АВ/ТД/ФС-393 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
ОСОБА_1 подано скаргу до Головного управління Держпраці у Дніпропетровські області від 10.03.2018, у якій зазначено про те, що на ТОВ «Чистий світ Фасіліком» працюють особи без офіційного працевлаштування.
Дану скаргу Головне управління Держпраці у Дніпропетровські області листом від 05.04.2018 №П-397-11/04 направлено до Головного управління Держпраці у Київській області, оскільки ТОВ «Чистий світ Фасіліком» зареєстровано у м. Київ та питання вжиття заходів реагування до даного товариства належить до повноважень Головного управління Держпраці у Київській області.
На підставі наказу №2314 від 27.06.2018 та направлення №721 від 27.06.2018 Відповідачем проведено інспекційне відвідування Позивача, за результатами якого складено акт від 23.07.2018 №КВ721/1063/АВ.
В даному акті зафіксовано порушення Позивачем вимог трудового законодавства, а саме на порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівники допускаються до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністративного єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, під час перевірки ТОВ «Чистий світ Фасіліком», згідно наданих документів, Відповідачем виявлено громадян:
- ОСОБА_1 , працює на посаді прибиральниці з 01.10.2017;
- ОСОБА_2 , працює на посаді прибиральниці з 01.10.2017;
- ОСОБА_3 , працює на посаді прибиральниці з 01.10.2017.
В акті вказано, що даних осіб Позивачем допущено до роботи без укладання трудового договору. Крім того, зазначено, що з даними особами укладено договори цивільно-правового характеру про надання послуг, які, на думку Відповідача, за змістом відповідають трудовому договору.
Відповідачем 23.07.2018 видано припис про усунення виявлених порушень №721/1063/АВ/П, яким зобов'язано Позивача усунути виявлені порушення до 23.08.2018.
Позивачем оскаржено даний припис до Головного управління Держпраці у Київській області.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу Відповідачем видано постанову від 14.08.2018 №КВ721/1063/АВ/ФС-393 про накладення штрафу уповноваженими особами, якою накладено на ТОВ «Чистий світ Фасіліком» на суму 335070,00 грн.
Вважаючи протиправними вказані припис та постанову, Позивачем оскаржено їх до суду.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Зокрема, згідно частини п'ятої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб'єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов'язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб'єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб'єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб'єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб'єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 1,2,7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, Державна служба України з праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення; та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно зі статтею 12 Конвенції МОП №81, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Тобто, Конвенція МОП №81 визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 21 Порядку №295).
За змістом пунктів 23, 24 Порядку 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначається Порядком №509.
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
З матеріалів справи слідує, що Відповідачем накладено штраф на ТОВ «Чистий світ Фасіліком» у зв'язку із допуском до роботи трьох осіб без укладання трудового договору. При цьому, надані Позивачем договори цивільно-правового характеру про надання послуг, Відповідачем розцінено як такі, що відповідають трудовим договорам.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Використання примусової праці забороняється. Особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем.
У частині 1 статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із частиною 1 статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 901, 902 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Отже, законодавством регламентовано відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудового договору.
При цьому, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений. Він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Таким чином, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 10.10.2019 у справі №1840/2505/18 та, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для суду при розгляді цієї справи.
Судом встановлено, що під час здійснення Відповідачем інспекційного відвідування ТОВ «Чистий світ Фасіліком» виявлено трьох працівників, які надавали послуги з прибирання на підставі договорів цивільно-правового характеру про надання послуг.
При цьому, дослідивши зміст договорів цивільно-правового характеру (підряду), укладених Позивачем із фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (Підрядники), судом встановлено, що такі договори не передбачають дотримання Підрядниками трудового розпорядку товариства, виконання трудових функцій, пов'язаних із господарською діяльністю товариства та належать до послуг, які можуть надаватись за цивільно-правовими договорами про надання послуг у розумінні чинного законодавства, а саме послуги з прибирання (вологе прибирання приміщень, миття вікон, чистка меблів, тощо).
Крім того, за умовами вказаних договорів, передбачено, що ТОВ «Чистий світ Фасіліком», як податковим агентом, утримується та перераховується до відповідного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, військовий збір у розмірі 1,5%, а також єдиний соціальний внесок.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Виходячи з буквального тлумачення наведеної правової норми для притягнення юридичної або фізичної особи-підприємця, які використовують найману працю, до відповідальності у вигляді штрафу необхідно одночасне існування двох умов:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
- виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
При розгляді даної справи, судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області під час інспекційного відвідування не виявлено та не зафіксовано фактів виплати Позивачем заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача підстав для накладення штрафу на ТОВ «Чистий світ Фасіліком».
Крім того, враховуючи помилковість висновків Відповідача про те, що укладені Позивачем договори цивільно-правового характеру (підряду) відповідають ознакам трудових договорів, суд дійшов висновку про необґрунтованість припису про усунення виявлених порушень від 23.07.201 8№721/1063/АВ/П, оскільки порушення Позивачем не допущено.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ Фасиліком» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень від 23.07.2018 №721/1063/АВА/П.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.08.2018 №КВ721/1063/АВ/ТД/ФС-393.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ Фасиліком» 6788,05 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 05 коп.) понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Чистий світ Фасиліком» (код ЄДРПОУ 38443844, адреса: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 21).
Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).
Суддя Н.М. Клименчук