ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 червня 2021 року м. Київ № 826/15424/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення,
Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг» (надалі - Позивач, СП «Метал Холдинг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 №00010131402.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що висновки Відповідача про заниження Позивачем вартості оренди нерухомого майна при здійсненні господарських операцій щодо надання послуг оренди є безпідставними, оскільки розмір орендної плати визначено на підставі висновка експерта. Позивачем зазначено про не відображення Відповідачем джерела інформації, з якої встановлено інші ставки орендної плати для об'єкта оренди. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представником Відповідача позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Посилався на те, що з інтернет-ресурсів встановлено, що орендна ставка мала бути більшою ніж та, за якою Позивачем надано послуги з передачі оренди нерухомого майна, у зв'язку із чим донараховано податок на додану вартість.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 05.06.2018 №9445 проведено документальну планову виїзну перевірку СП «Метал Холдинг» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.
За результатами даної перевірки Відповідачем складено акт від 25.07.2018 №489/26-15-14-02-02/19121597, згідно із висновками якого перевіркою встановлено, зокрема, порушення СП «Метал Холдинг» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 274943,00 грн. за період з січня 2016 року по грудень 2017 року.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду якого Відповідачем висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що СП «Метал Холдинг» повідомлено листом від 15.08.2018 №46966/10/26-15-14-02-02.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 №00010131402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 412415,00 грн., в тому числі 274943,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 137472,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 129 т. І).
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Позивачем оскаржено його до суду.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
СП «Метал Холдінг» у періоді, що перевірявся контролюючим органом, надавались послуги з оренди нерухомого майна (житлового будинку площею 485,1 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , фізичній собі - ОСОБА_1 на підставі договору оренди нерухомого майна від 27.01.2015 №03/02/15 та договору оренди нерухомого майна від 27.01.2017 №03/06/17 (а.с. 147-149, 153-155 т. І).
Договором оренди від 27.01.2015 №03/02/15 встановлено орендну плату у розмірі 35004,00 грн.
Договором оренди від 27.01.2017 №03/06/17 встановлено орендну плату у розмірі 83000,00 грн.
Позивачем зазначено про те, що розмір орендної плати для укладення договору від 27.01.2015 №03/02/15 встановлено на підставі звіту про дослідження ринку нерухомості з метою визначення орендної ставки для житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 19.01.2015, складеного незалежним експертом ФОП ОСОБА_2 (надалі - Звіт експерта).
Відповідно до даного Звіту експерта, ринкова орендна ставка для житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 19.01.2015 знаходиться в діапазоні 31000,00-35000,00 грн. на місяць.
В подальшому, у листопаді 2016 року Позивачем повторно замовлено дослідження ринку нерухомості для визначення ринкової орендної ставки для вищезазначеного житлового будинку.
Згідно із звітом про дослідження ринку нерухомості з метою визначення орендної ставки для житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 25.11.2016, складеного незалежним експертом ФОП ОСОБА_2 , орендна ставка даного об'єкта оренди знаходиться в діапазоні 80000,00 грн. - 125000,00 грн.
Відповідачем поставлено під сумнів орендні ставки, визначені експертом станом на 19.01.2015 та зазначено, що за результатами аналізу інформації, які міститься у відкритому доступі в інтернет-ресурсі, середня ринкова вартість оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 становить 250 грн., в тому числі ПДВ, з урахуванням однакових умов надання послуг з оренди приміщення за 1 квадратний метр за період 2016-2018 роки.
У зв'язку із цим, Відповідачем зроблено висновок про те, що СП «Метал Холдінг» надано послуги з оренди нерухомого майна за цінами, нижче, ніж звичайні.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених висновків Відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Згідно із підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.
Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 39.2 цієї статті визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.
При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).
При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.
Відповідно до пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.
Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.
Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, в установленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.
Згідно з пунктом 39.11 статті 39 Податкового кодексу України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.
Відповідно до пункту 39.14 статі 39 Податкового кодексу України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.
Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.
Як зазначено вище, та підтверджується матеріалами справи, СП «Метал Холдінг» при укладанні договору оренди від 27.01.2015 №03/02/15 встановлено орендну плату у розмірі 35004,00 грн., яку визначено на підставі звіту про дослідження ринку нерухомості з метою визначення орендної ставки для житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 19.01.2015, складеного незалежним експертом ФОП ОСОБА_2 .
Сторонами договору не оскаржувався звіт експерта та не ставилась під сумнів сума орендної ставки, визначена експертом в діапазоні 228,00 грн. - 236,00 грн. за 1 кв.м.
Зазначаючи про невідповідність наведеної орендної ставки ринковим цінам, Відповідачем зазначено, що з інтернет-ресурсів встановлено, що орендна ставка мала становити 250 грн. за 1 кв.м.
При цьому, Відповідачем не наведено джерела походження інформації про ринкові ціни, і яким чином такі ціни розраховано, які застосувались методичні відходи, методи оцінки, адреси інтернет-сайтів та розміщених на них оголошень, їх опису, інформації з яких використовувались для розрахунку, назви операторів на ринку нерухомості інформацією яких користувались.
Крім того, зі змісту акта перевірки слідує, що податковим органом у порушення наведених вище нормативних приписів при визначенні звичайної ціни на оренду спірного об'єкта не використовувалась інформація про укладені на момент придбання зазначених послуг договори з ідентичними (однорідними) послугами у співставних умовах, будь-яких запитів до уповноважених із цих питань органів не скеровувалось, аналіз ринку відповідних послуг не проводився, натомість здійснено аналіз виключно інтернет-ресурсів без зазначення яких саме.
Більш того, Відповідачем в акті перевірки не зазначено, а також не надано під час судового розгляду справи будь-яких доказів на підтвердження того, що застосована ним ціна на оренду спірного нерухомого майна на рівні 250,00 грн. за 1 кв. м. є звичайною ринковою ціною на відповідні послуги.
Крім того, у Відповідача не було зауважень до визначеної вартості оренди у договорі від 27.01.2017 №03/06/17 у розмірі 83000,00 грн.
Отже, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.08.2018 №00010131402 та наявність підстав для його скасування.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.08.2018 №00010131402.
3. Стягнути на користь спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг» 6186,23 грн. (шість тисяч сто вісімдесят шість гривень 23 коп.) понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг» (код ЄДРПОУ 19121597, адреса: 03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 30).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Суддя Н.М. Клименчук