ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2021 року м. Київ № 640/32661/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), адреса: АДРЕСА_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років для проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2019 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2019 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2019 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2019 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2019 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років з 01 січня 2019 року та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2020 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та включити в цю довідку наступні види грошового забезпечення для перерахунку пенсії:
1) з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року згідно з Приміткою 1 Додатку 1 та Приміткою до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (посадовий оклад, визначений виходячи із розміру 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року №2246-VIIІ станом на 1 січня 2018 року), помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 5,6, встановлений для 58 тарифного розряду, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та оклад за військове звання «генерал-майор», визначений виходячи з розміру: 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року, помноженої на коефіцієнт 0,88, встановлений для військового звання «генерал-майор», а також процентну надбавку за вислугу років, та передати довідку про новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку з 01 січня 2018 року і виплати пенсії з урахуванням вже виплачених сум до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
2) з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року згідно із Приміткою 1 додатку 1 та приміткою до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (посадовий оклад, визначений виходячи із розміру 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIIІ станом на 1 січня 2019 року), помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 5,6, встановлений для 58 тарифного розряду, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та оклад за військове звання «генерал-майор», визначений виходячи з розміру: 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року, помноженої на коефіцієнт 0,88, в становлений для військового звання «генерал-майор», а також процентну надбавку за вислугу років, та за період з 05 березня 2019 року також включити в довідку щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, та передати довідку про новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку і виплати пенсії за ці періоди з урахуванням вже виплачених сум до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
3) з 01 січня 2020 року згідно із Приміткою 1 додатку 1 та приміткою до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (посадовий оклад, визначений виходячи із розміру 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №2000 станом на 1 січня 2020 року), помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 5,6, встановлений для 58 тарифного розряду, та оклад за військове звання «генерал-майор», визначений виходячи з розміру: 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, помноженої на коефіцієнт 0,88, встановлений для військового звання «генерал-майор», щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, та передати довідку про новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку і виплати пенсії з 01 січня 2020 року з урахуванням вже виплачених сум до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У 2018 році, як зазначає позивач, йому здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, підготовленої та наданої уповноваженим органом, до якої не включено додаткові види грошового забезпечення.
Після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, відповідачем складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку його пенсії станом на 05 березня 2019 року з урахування додаткових видів грошового забезпечення, проте, як стверджує позивач, відповідачем й у цій довідці невірно обчислено розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідач з заявою, в якій просив виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення з перерахованим розміром посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а також з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, проте, відповідач листом у задоволенні вимог позивача відмовив, у зв'язку з відсутністю правових підстав для виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Позивач з такими діями відповідача не погоджується, що підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідачем на виконання вимог законодавства було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку його пенсії, а тому відсутня протиправна бездіяльність, як стверджує позивач.
Більш того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що після набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі №160/8324/19 відповідачем добровільно складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення №222/4/164/239/819 від 18 листопада 2020 року.
Також, представник відповідача послався й на те, що відсутні підстави для здійснення перерахунку розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням з застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2019 року та 01 січня 2020 року, оскільки прожитковий мінімум залишився незмінним й на теперішній час.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву послався на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив на позовну заяву, представником відповідача подано суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, а також письмові пояснення, в яких викладена аналогічна правова позиція тій, що вже була викладена представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови №704.
У зв'язку з чим, як зазначив позивач та що не спростовано відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії, виходячи з таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років.
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
18 листопада 2020 року відповідачем складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Вказані обставини визнаються сторонами у справі, у суду не виникає сумніву щодо добровільності їх визнання, а тому в силу положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вони не підлягають доказуванню.
Крім того, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
У зв'язку з чим позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив скласти та подати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір його грошового забезпечення, з урахуванням вірно визначених, на його думку, розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на відповідний календарний рік), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, починаючи з 2018 року по 2020 рік.
Листом від 26 листопада 2020 року №222/4/2936 відповідач повідомив позивача про те, що на даний час немає підстав для складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про новий розмір грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виготовлення та ненадання Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про його грошове забезпечення з урахування додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вже зазначалось судом, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 (надалі - постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
Згідно з вимогами пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, положеннями профільного нормативно-правового акту передбачено, що пенсії обчислюються із вираховуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах.
Факт обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення при її призначенні не спростовано відповідачем у справі.
В той же час, підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
Проте, пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова КМУ №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).
У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
У відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому, згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Аналіз наведених норм законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється органами Пенсійного фонду України лише після отримання повідомлення про підвищення грошового забезпечення та отримання довідок про розмір грошового забезпечення, складених відповідними уповноваженими структурними підрозділами або на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
При цьому, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач станом на 2018 рік був уповноваженим органом, яким було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням окладів за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, що визначення станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, в якій враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової набавки за вислугу років за відповідною посадовою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року.
Проте, як стверджує позивач та що не спростовано відповідачем, вказана довідка не містила даних про розмір додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані при призначенні позивачу пенсії.
Водночас, 18 листопада 2020 року відповідачем було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, тобто, порушене право позивача було відновлене відповідачем самостійно.
Щодо вимог про обчислення розміру грошового забезпечення виходячи з мінімальної заробітної плати.
Так, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У пункті 3 Постанови № 704 зазначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У додатках 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
На момент набрання чинності Постановою № 704, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018року».
Наведене свідчить, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103.
Таким чином 29 січня 2020 року пункту 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.
Разом з тим, згідно пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Існування у даному випадку правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, вирішується на користь положень Закону як акту права вищої юридичної сили.
Таким чином, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Судом також враховується, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що, згідно постанови № 704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 200/3775/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №240/11952/19, від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а та від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/2020.
Відтак, аналізуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав на отримання оновленої відповідної довідки, в якій розрахунки розміру грошового забезпечення мають відповідати редакції пункту 4 постанови №704, а також, відсутність обов'язку відповідача щодо виготовлення вказаної довідки позивачу.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що звільнений від сплати судового збору, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник