23 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5424/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.05.2021 позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі встановленому статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
14.06.2021 на ухвалу суду, позивачем суду надана заява про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовує тим, що про порушення своїх прав дізнався з рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 440/2722/20 та листа відповідача від 24.03.2021, а тому вважає, що строк звернення до суду для позивача слід обраховувати з 27.04.2021. Також просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а.
Дослідивши доводи, викладені в заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, 30.09.2020 - встановлений законом кінцевий строк, до якого позивач міг звернутися за отриманням такої допомоги та, за наявності такого звернення особи до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у строк до 30.09.2020 та не отримання ним до 30.09.2020 виплати йому такої допомоги шестимісячний строк звернення до суду, в такому випадку, обраховується з 30.09.2020.
Отже строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився 30.03.2021.
Натомість як вже було зазначено судом, позивач звернувся до суду лише 08.04.2021, тобто із пропуском строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Доводи, викладені заявником у заяві про поновлення строку суд вважає неповажними, оскільки спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримавши щорічну грошову допомогу за 2020 рік у розмірі, меншому від встановленого законодавством.
Також суд звертає увагу не те, що отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком строку перебігу строку звернення до суду в разі, якщо така особа без зволікань і протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність / помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку тощо.
Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду суд вважає неповажними, позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись ст.123, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду визнати неповажними.
Позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І.Соломко