22 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 824/101/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Остафійчука О.В.,
представника позивача Пустовіт І.Я.,
представника відповідача Баланецького О.Д.,
представник третьої особи не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні клопотання, про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди,-
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту містобудівного комплексу за земельних відносин Чернівецької міської ради - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано пункт 48 рішення 75 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 20.12.2019 року за № 2018.
Зобов'язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,12 га, для індивідуального садівництва.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 десять тисяч гривень завданої моральної шкоди.
Зобов'язано Голову Чернівецької міської ради подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в місячний строк після набрання цим рішенням законної сили - звіт про виконання судового рішення.
Рішення набрало законної сили 25.05.2020 року, після перегляду апеляційною інстанцією.
06.05.2021 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту, про виконання рішення суду в справі №824/101/20-а - відмовлено. Встановлено новий строк подання звіту, про виконання судового рішення в справі №824/101/20-а. Зобов'язано Чернівецького міського голову подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в строк до 28 травня 2021 року звіт про виконання судового рішення від 27.02.2020 року в справі №824/101/20-а.
02.06.2021 року до суду повторно надійшло клопотання представника позивача, про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання рішення суду в справі №824/101/20-а. Зі змісту якого фактично вбачається, що відповідачем не виконано рішення суду в повному обсязі.
04.06.2021 року ухвалою суду призначено до розгляду клопотання представника позивача ОСОБА_1 , про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання рішення суду, з викликом сторін у справі.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що станом на день розгляду клопотання, рішення суду, яким задоволено позовні вимоги позивача та яке набрало законної сили після перегляду апеляційним судом не виконано, звіт про виконання рішення суду до суду не подано.
Вважає, що не виконання рішення суду свідчить про умисну та протиправну бездіяльність Чернівецького міського голови, відтак наполягав на накладенні штрафу на останнього.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши при цьому, що на даний час оприлюднений проект рішення на сайті Чернівецької міської ради в редакції "надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки". Відтак вважає, що відсутні підстави для накладення штрафу у зв'язку із неподанням Чернівецькою міською радою звіту, про виконання судового рішення та просив встановити новий строку для подання такого звіту орієнтовно до 01 липня 2021 року.
Розглянувши заявлене клопотання, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд зазначає наступне.
Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши повноту та належність виконання судового рішення по справі, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України.
У відповідності до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Частиною 7 статті 382 КАС України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених ч. 1 і 2 цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд може вжити до суб'єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року зобов'язано Голову Чернівецької міської ради подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в місячний строк після набрання цим рішенням законної сили - звіт про виконання судового рішення.
25.05.2020 року зазначене рішення набрало законної сили, після перегляду Сьомим апеляційним адміністративним судом.
25.06.2020 року представником відповідача до суду подано звіт про виконання рішення суду від 27.02.2020 року. Зі змісту якого встановлено, що рішення суду в даній справі виконано частково, зокрема в частині виплати позивачеві моральної шкоди в сумі 10000,00 грн, а в іншій частині рішення суду не виконане.
При цьому, в матеріалах справи наявний “висновок” юридичного управління Чернівецької міської ради, яким рекомендовано “вважається за доцільне” виконати зазначене рішення суду.
Разом з тим судом встановлено, що 12.06.2020 року судом видано виконавчий лист у справі, який 24.06.2020 року був пред'явлений до виконання.
03.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із вказівкою необхідності виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 11.08.2020 року за № 01/02-18/1607 Чернівецькою міською радою повідомлено відділ примусового виконання рішень про підготовку відповідного проекту рішення на розгляд міської ради, про його перенесення та про вжиття посадовими особами Чернівецької міської ради всіх необхідних дій для винесення на чергову сесію проекту рішення.
Також судом встановлено, що 19.08.2020 року юридичне управління чернівецької міської ради звернулось з листами до секретаря міської ради щодо здійснення оплати мінімальних витрат у виконавчому провадженні та виконавчого збору. Після чого, 18.09.2020 року за платіжними дорученнями № 148, 149, 150 Чернівецька міська рада сплатила виконавчий збір в сумі 18892,00 грн на підставі розпорядження державного виконавця за №62697869 від 18.09.2020 року.
Крім того, 04.03.2021 року державним виконавцем складено акт, яким встановлено невиконання рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн, який 06.04.2021 року сплачено Чернівецькою міською радою.
15.04.2021 року рішенням 4 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання за № 184 ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, який брав участь у бойових діях в Афганістані відмовлено у наданні дозволу на складання проекту відведення щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва у зв'язку із надходженням кількох заяв на одну й ту саму земельну ділянку.
В змісті резолютивної частини вказаного вище рішення №184, окрім іншого, відповідачем наведено в якості однієї з підстав для відмови - постанову Верховного Суду від29.09.2020 року у справі №688/2908/16-ц.
В ході розгляду справи судом також встановлено, що на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради опубліковано проект рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відведення щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва. Проект рішення включений до порядку денного 6 сесії Чернівецької міської ради, засідання якої (було) заплановано на 27.05.2021 року.
Поряд з цим слід зазначити, що станом на 27.05.2021 року та на 31.05.2021 року зазначене питання не розглянуто, та відповідно рішення не виконано, що власне не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
Отже, станом на день розгляду справи посадовими особами відповідача не лише не подано до суду звіт про виконання судового рішення, а й проігноровано рішення суду, яке є обов'язковим до виконання відповідно до вимог Закону.
Водночас, суд зазначає, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
У Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 р. № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 р. взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 р. № 2-р (II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п. п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 р. № 2-р (II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення нормами статті 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року, яке набрало законної сили після перегляду апеляційною інстанцію 25.05.2020 року, в частині надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, більше 1-го року не виконано.
Посилання відповідача на те що, рішення на сесії приймаються в порядку черговості, суд відхиляє, оскільки зазначені доводи є необґрунтованими, оскільки не узгоджуються з встановленими обставинами справи та носять формальний характер, з огляду на те, що судом надавався повторний строк для виконання рішення суду.
Більше того, за результатами розгляду рішення суду, яке набрало законної сили відповідачем, 15.04.2021 року прийнято зовсім протилежне рішення №184 про відмову, що на думку суду є неприпустимим. А в подальшому, таке рішення засвідчено підписом Чернівецького міського голови, яким по своїй суті проігноровано наведені вище вимоги Закону в частині обов'язковості виконання рішень суду, та не застосовано в даному випадку власні повноваження, які визначені частиною 4 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», а саме «рішення міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності».
Здійснюючи судовий контроль в даних правовідносинах, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що відповідачем свавільно проігноровано рішення суду в справі №824/101/20-а. При цьому, в рішенні сесії №184 однією із підстав для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою зазначено інше рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, яке очевидно не підлягає до застосування в даному випадку, оскільки стосується зовсім іншого складу правовідносин- «Про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки».
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про умисність та протиправність дій Чернівецького міського голови, в частині невиконання рішення суду.
Суд перевіряє фактичне виконання судового рішення, шляхом дослідження письмових доказів, які приєднані до матеріалів справи. Відтак судом встановлено, що подані відповідачем докази та наведені доводи, не спростовують висновків позивача щодо невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного від 27.02.2020 року у справі №824/101/20-а, яке набрало законної сили 25.05.2020 року.
У відповідності до частин 2, 3 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Зазначені норми права вказують на те, що накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень є одним із способів реагування суду на рішення, дії або бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 р. у справі № 560/523/19 виклав правовий висновок щодо застосування частини 2 статті 382 КАС України, який полягає у тому, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи суд враховує, що у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року у справі №824/101/20-а, яке набрало законної сили від 25.05.2020 року, чітко передбачено про обов'язок Чернівецької міської ради надати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,12 га, для індивідуального садівництва.
Вчинення дій, визначених рішенням суду, не потребує значних зусиль або витрат часу з боку відповідача, проте залишається невиконаним протягом року.
Разом з тим, відповідачем, не повідомлено та судом не встановлено обставин, що свідчили б про наявність поважних причин, які перешкоджали виконанню рішення суду від 27.02.2020 року. В свою чергу, органом місцевого самоврядування сплачуються бюджетні кошти за наслідками примусового виконання рішення суду по виконанню виконавчого листа.
Таким чином, суд дійшов висновку про недобросовісність дій відповідача, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, тому наявні правові підстави про накладення штрафу на Чернівецького міського голову.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста.
Повноваження міського голови визначаються Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та закріпленні в частині 4 статті 42 зазначеного Закону.
Зокрема, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Згідно вимог частини 5 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Системний аналіз наведених вище норм Закону в контексті встановлених обставин справи, свідчить про те, що саме Чернівецький міський голова є відповідальним за невиконання рішення суду в даній справі, оскільки в силу його повноважень останній мав можливість вжити всіх заходів задля повного виконання судового рішення.
Згідно частини 4 статті 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Під час розгляду справи суд виходить з того, що накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, саме собою є вагомим процесуальним засобом забезпечення виконання судового рішення.
За приписами частин 6 та 7 статті 382 КАС України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання судового рішення, а також поновлення прав та законних інтересів сторони у судовому процесі, суд вважає за доцільне накласти на Чернівецького міського голову штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 45400,00 грн, з яких половину суми штрафу (в сумі 22700, 00 грн) слід стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину (в сумі 22700,00 грн) стягнути до Державного бюджету України.
Суд звертає увагу на те, що законодавець в статті 382 КАС України визначив не тільки обов'язок подати звіт у вигляді повідомлення суду та учасників справи, а і імперативно виклав норми, які саме зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень виконати рішення суду, яке набрало законної сили. Іншими словами, подання до суду звіту, ще не означає його виконання. Звіт має містити інформацію про повне виконання рішення суду, інакше б втрачалась мета такого заходу процесуального примусу.
Підсумовуючи наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд вважає, за необхідне встановити новий строк для подання звіту, щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/101/20-а від 27.02.2020 року, та зобов'язати Чернівецького міського голову подати до суду звіт про виконання рішення суду в строк до 01 липня 2021 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання судового рішення - задовольнити повністю.
2. Накласти на Чернівецького міського голову штраф у зв'язку із неподанням Чернівецькою міською радою звіту, про виконання судового рішення від 27.02.2020 року в справі №824/101/20-а, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 45400,00 грн, з яких половину суми штрафу ( в сумі 22700, 00 грн) стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину (в сумі 22700,00 грн) стягнути до Державного бюджету України.
3. Встановити новий строк подання звіту, про виконання судового рішення в справі №824/101/20-а.
4. Зобов'язати Чернівецького міського голову подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в строк до 01 липня 2021 року звіт про виконання судового рішення від 27.02.2020 року в справі №824/101/20-а.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Ухвалу в повному обсязі складено 23 червня 2021 р.
Суддя О.В. Боднарюк