22 червня 2021 року справа № 580/4510/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування актів та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати акт ГУНП в Черкаській області від 11.09.2020 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.02.2018 близько 15 години 00 хв., із молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , за висновком якого “нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків”;
- визнати протиправним та скасувати акт № 37 ГУНП в Черкаській області від 11.09.2020 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 14.02.2018 близько 15 години 00 хв., із молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , за висновком якого “нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків”;
- зобов'язати ГУНП в Черкаській області за фактом нещасного випадку, що стався 14.02.2018 близько 15 години 00 хв., із молодшим інспектором-кінологом кінодогічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 скласти Акти за формою Н-5* та Н-1*, з висновком: “нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків” та взяти зазначений випадок на облік.
Ухвалою суду від 19.10.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання, відповідно до ст. 262 КАС України.
11.11.2020 року до суду від представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14.02.2018 перебувала на робочому місці в кінологічному центрі ГУНП в Черкаській області за адресою м. Черкаси вул. Грибна, 1, та здійснювала тренування службової собаки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із застосуванням нашийника, повідка - 1,5 метра та апортувального м'яча. Заняття для вказаного виду тренування проводила у повсякденному форменому (камуфляжному) одязі на звільненому від сніжного покрову майданчику для тренувань.
Після початку заняття службова собака « ІНФОРМАЦІЯ_1 », прискоривши рух, випадково вдарила позивача збоку в колінний суглоб лівої ноги та збила з ніг. Внаслідок удару собаки позивач відчула біль в коліні лівої ноги (в місці вивиху), після чого за допомогою начальника КЦ ГУНП ОСОБА_2 та старшого інспектора-кінолога ОСОБА_3 , інспектора-кінолога ОСОБА_4 доставлена до травматологічного пункту КНП «Третя Черкаська лікарня швидкої допомоги, де їй надана перша медична допомога, встановлено первинний діагноз: «Забій, часткове пошкодження зв'язок лівого колінного суглобу» та надано лікарняний на 3 дні. При обстеженні ознак алкогольного сп'яніння у позивача не встановлено.
За результатами розслідування вказаного випадку складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 11.09.2020, якими підтверджено фактичні обставини отримання позивачем травми, однак відповідно до висновку комісії встановлено, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Позивач стверджує, що нещасний випадок трапився під час проходження служби та пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки виконувала свої безпосередні службові обов'язки та не порушувала службової дисципліни.
Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов просила у його задоволенні відмовити повністю посилаючись на те, що заняття інспектор-кінолог старший сержант поліції ОСОБА_1 проводила в повсякденній формі одягу, без спеціального спорядження визначеного додатком 8 наказу МВС України № 1145 від 01.11.2016 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності кінологічних підрозділів Національної поліції України».
Під час розслідування нещасного випадку встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до яких поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я в процесі виконання будь-яких робіт. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
ОСОБА_1 в порушення затвердженого плану роботи Кінологічного центру ГУНП в Черкаській області на 14.02.2018, розпочала заняття з дресирування службової собаки, недбало віднеслась до забезпечення особистої безпеки та здоров'я, а саме - невміло оцінила обстановку, та не використовувала засоби захисту, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження.
З огляду на вищезазначене, комісія з розслідування прийшла до висновку, що обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, підпадають під перелік, визначений п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 (із змінами) тому вважає, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
На підставі наведеного представник відповідача вважає, що акти за формою НТ* та Н-5* правомірно складені та не підлягають скасуванню.
Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, наказом ГУНП в Черкаській області від 08.07.2020 № 1796 створено комісію з розслідування нещасного випадку, який трапився 14.02.2018 з молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 в робочий час на території Кінологічного центру ГУНП в Черкаській області розташованого за адресою: вул. Грибна 1 у м. Черкаси.
Комісія з розслідування нещасного випадку, розглянувши та вивчивши зібрані матеріали, встановила, що 14.02.2018 року близько 8 год. 40 хв. молодший інспектор-кінолог кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції ОСОБА_1 прибула на робоче місце в Кінологічний центр ГУНП в Черкаській області за адресою м. Черкаси вул. Грибна 1.
Відповідно до затвердженого начальником КЦ ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2 плану розпорядку дня на 14.02.2018 ОСОБА_1 , повинна була займатись роботою з собаками, соціалізацією, перевіркою пошти та оперативною нарадою.
В період з 11-30 до 12-30 спільно із старшим інспектором кінологом капітаном поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_1 приступила до занять з дресирування службової собаки « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вказана службова собака дорученням № 5697/35/2020 (додаток від 10.11.2017 року) закріплена за молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Заняття інспектор-кінолог старший сержант поліції ОСОБА_1 проводила в повсякденній формі одягу, ОСОБА_1 під час заняття використовувався: «м'яч апортувальний», наявний в підрозділі.
В ході проведення заняття службова собака не виконувала команди заняття та вирішено призупинити та перенести заняття на іншій час.
Близько 15-00 почалось повторне тренування із службовою собакою « ОСОБА_5 », яке проводила молодший інспектор-кінолог старший сержант поліції ОСОБА_1 спільно з начальником КЦ ГУНП в Черкаській капітаном поліції ОСОБА_2 . Заняття розпочалось на звільненому від сніжного покрову майданчику для тренувань. Після початку заняття службова собака « ОСОБА_5 », прискоривши рух після виконання вправи, випадково вдарила ОСОБА_1 та збила її з ніг. Після падіння ОСОБА_1 відчула біль в коліні лівої ноги, після чого за допомогою начальника КЦ ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора-кінолога Ненади С.В., інспектора-кінолога ОСОБА_4 доставлена до травматологічного пункту КНП «Третя Черкаська лікарня швидкої допомоги», де їй надана перша медична допомога та встановлено первинний діагноз: «Забій, часткове пошкодження зв'язок лівого колінного суглобу». При обстеженні ознак алкогольного сп'яніння у потерпілої ОСОБА_1 не встановлено.
В період з 16.02.2018 по 24.03.2018 ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в ДУ «ТМО МВС в Черкаській області» та у відповідності до виписки №1556 від 01.07.2020 виписана з діагнозом: «Пошкодження бокової зв'язки та латерального меніска лівого колінного суглобу. Гострий синовеіт».
11.09.2020 складено акт форм Н-5* спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.02.2018 з молодшим інспектором-кінологом старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , відповідно до якого комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок, який стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
11.09.2020 складено акт форм НТ* №37 про нещасний випадок невиробничого характеру, відповідно до якого комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок, який стався з молодшим інспектором-кінологом старшим сержантом поліції ОСОБА_1 в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
Згідно висновків, викладених в актах, нещасний випадок стався внаслідок порушення вимог:
- ст. 14 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та користуватися засобами індивідуального захисту.
- відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби;
- п.п. 1, 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, та ч. 1 п.1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, відповідно до яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції.
На підставі наведеного комісія дійшла висновку, що обставини та причини, за яких стався нещасний випадок з позивачем підпадають під дію п.п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, тому трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що у відповідності до п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
За змістом п. 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Пунктом 3.10 Порядку №1346 визначено, що Комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За змістом п. 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема, унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Стверджуючи про порушення службової дисципліни відповідач вказує, що позивач не скористалась засобами індивідуального захисту, які передбачені додатком 8 наказу МВС України № 1145 від 01.11.2016 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності кінологічних підрозділів Національної поліції України», однак наведений перелік містить 55 найменувань спорядження для підготовки, тренування та утримання службових собак.
Відповідач не зазначив які саме засоби індивідуального захисту могли захистити позивача від удару собаки в колінний суглоб. Більш того, відповідач при формуванні висновків службового розслідування не врахував, що передбачити поведінку тварини досить складно або взагалі неможливо, тому викладене твердження, що позивач не подбала про особисту безпеку не відповідає фактичним обставинам події, що трапилась.
Позивач перебувала у робочий час, на очищеному від сніжного покриву майданчику та займалась безпосереднім виконанням службових обов'язків по тренуванню собаки, яка за нею закріплена, що не заперечується відповідачем.
Отже, судом встановлено, що комісія з розслідування нещасних випадків ГУНП в Черкаській області складаючи акт Форми Н-5* від 11.09.2020 розслідування нещасного випадку та акт №37 Форми НТ* не надала належним чином оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії суд зазначає, що відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Отже, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає можливе втручання суду у дискреційні повноваження.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.
Суд звертає увагу, що відповідач в межах розслідування може прийняти два рішення, склавши відповідні акти:
1. визнати нещасний випадок таким, що трапився під час проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
2. визнати нещасний випадок таким, що трапився під час проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Враховуючи, що судом визнано неправомірними висновки відповідача, що випадок з позивачем трапився під час проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, то інших варіантів поведінки, окрім як прийняти протилежне рішення, відповідач не має.
Отже, суд вважає обґрунтованим зобов'язати відповідача за фактом нещасного випадку, що стався із позивачем скласти акти за формами Н-5* та Н-1* за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність складених ним актів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 11.09.2020 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.02.2018 близько 15 години 00 хв., із молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 37 від 11.09.2020 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 14.02.2018 близько 15 години 00 хв., із молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області за фактом нещасного випадку, що стався 14.02.2018 близько 15 години 00 хв., із молодшим інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, Черкаська обл., 18000, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко