Справа № 420/6420/21
17 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
позивача не з'явився
представника позивача Жигуліної А.С,
представника відповідача Наумової К.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) питання про зупинення провадження по справі для надання додаткових доказів та пояснень, та забезпечення особистої явки позивача,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0000/1281/07-05 від 25.11.2020 року та № 0000/1279/07-05 від 25.11.2020 року про застосування штрафних санкцій відносно ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 21.04.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
У судовому засіданні 17.06.2021 року, в ході допиту свідка ОСОБА_2 , у суду виникли додаткові питання, на які представник позивача не може надати відповіді.
Ухвалою суду від 17.06.2021 року із занесенням до протоколу судового засідання визнано обов'язковою явку Позивача по справі.
Станом на 17.06.2021 року розгляд справи триває 58 днів.
З огляду на обмеженість строку для розгляду справи, з метою повного всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, судом поставлено на обговорення питання про зупинення провадження по справі для забезпечення особистої явки Позивача до судового засідання та надання до суду додаткових доказів та пояснень.
Представники сторін не заперечували проти зупинення провадження по справі.
Розглянувши питання про зупинення провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАСУ визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
З урахуванням того, що судом визнано обов'язковою явку Позивача та необхідністю отримання додаткових доказів, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі з метою дотримання процесуальних прав осіб, що приймають участь у справі, а також надання сторонам можливості бути обізнаними, про докази, які наявні у спірних правовідносинах.
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (“Krim Бш та інші проти Чеської республіки”, § 42; “Іммебль Груп Коссер проти Франції”, § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (“Івон проти Франції”, § 39).
Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: (“К. С. проти Фінляндії”, § 22, “Нідерьост-Хубер проти Швейцарії”, §29; “Пеллеґріні проти Італії”, § 45).
Принцип “рівності сторін” є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова “рівності сторін” у розумінні “справедливого балансу” між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (“Фелдбрюгге проти Нідерландів”, § 44).
Зміст забезпечення “справедливого балансу” між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: (“Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів”, § 33).
Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (“Кресс проти Франції”, “Ф.С.Б. проти Італії”, “Т. проти Італії” та “Кайя проти Австрії”).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі “Ruiz-Mateos проти Іспанії”, п. 63).
З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі.
Пунктом 6 частини 2 статті 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі:
направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає обов'язок суду зупинити провадження по справі у разі необхідності збирання додаткових доказів по справі - до надходження таких доказів до суду.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 236, 256, 295, 297 КАС України, суд,
Зупинити провадження по справі за позовом за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - до отримання додаткових доказів.
Призначити наступне судове засідання, яке відбудеться за адресою суду: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14 в залі судового засідання №25 « 15» липня 2021 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.