Справа № 420/1037/21
09 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,
сторін:
від позивача - Ходирєв Ю.В. - за ордером
від відповідача - Козеровська А.О. - за витягом
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (код ЄДРПОУ 38442699, місцезнаходження: 57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Луначарського, буд. 23, кв. (офіс) 2) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013463203 від 23 липня 2020 року ,-
До Одеського окружного адміністративного суду 25 січня 2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (код ЄДРПОУ 38442699, місцезнаходження: 57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Луначарського , буд. 23, кв. (офіс) 2) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006341406 від 23 липня 2020 року (форма «С») про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 248 670 грн.
Ухвалою від 29 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки №1151/15-32-32-03/38442699 від 18.06.2020 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального», на підстав якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення зазначено, що в порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального») на території господарської одиниці (складі), яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 12-Б, TOB "ВІКОС ЮГ", станом на 12.06.2020 року зберігаються тютюнові вироби (згідно з додатком), без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного реєстру місця зберігання і тютюнових виробів та без отримання відповідної довідки, натомість ніяких додатків до акту перевірки №1151/15-32-32-03/38442699 від 18.06.2020 року ГУ ДПС в Одеській області представникам ТОВ «ВІКОС ЮГ» не надавалось.
Таким чином, позивач вважає, що з акту перевірки №1151/15-32-32-03/ НОМЕР_1 неможливо встановити зберігання саме яких тютюнових виробів, якої вартості та в якому обсязі, без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного реєстру місця зберігання тютюнових виробів, встановлено у ТОВ «ВІКОС ЮГ».
Окрім того, позивач зазначив, що в акті перевірки №1151/15-32-32-03/38442699 від 18.06.2020 року стверджується про порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) натомість у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 23 липня 2020 року № 0006341406 міститься посилання на застосування штрафних (фінансових) санкцій в я сумі 248 670,0 грн. за платежем «за порушення законодавства про застосування регістраторів розрахункових операцій».
Також позивач зазначив, що в акті перевірки стверджується, що посадові особи ТОВ «ВІКОС ЮГ» відмовились від підписання акту, що не відповідає дійсності, акт на підпис посадовим особам не надавався.
Таким чином, позивач вважав, що акт перевірки є неправомірним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
До суду 16 лютого 2021 року (вхід. №7636/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що в ході проведення перевірки TOB "ВІКОС ЮГ" встановлено, що станом на 12.06.2020 року зберігаються тютюнові вироби (згідно з додатком), без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного реєстру місця зберігання і тютюнових виробів та без отримання відповідної довідки, а тому застосовано штрафну санкцію згідно з податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2020 року.
Також відповідач зазначив, за результатами перевірки був складений акт, та ОСОБА_1 не з'явився для ознайомлення та підпису з актом перевірки, про що складено відповідний акт від 18.06.2020 року № 316.
Позивачем не подано відповідь на відзив.
Ухвалою від 08 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/1037/21.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 20 квітня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою від 24 травня 2021 року замінено відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на його правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Також ухвалою суду від 24 травня 2021 року прийнято до провадження заяву позивача про виправлення допущеної описки у позовній заяві, зазначивши вірний номер податкового повідомлення - рішення, що оскаржується №0013463203 від 23 липня 2020 року.
Представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» зареєстровано за адресою: Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Луначарського,б. 23,оф. 2 (а.с.17).
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Вікос Юг » №2268 від 03 червня 2020 року та направлень на перевірку, посадовими особами ГУДПС в Одеській області проведено з 12.06.2020 року фактичну перевірку ТОВ «Вікос Юг» за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с.28-31).
Суд встановив, що направлення на перевірку отримано за дорученням Комапнієць С.С. 12 червня 2020 року.
В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась у присутності представника суб'єкта господарювання ОСОБА_1 .
За результатами зазначеної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального №1151/15-32-32-03/38442699 від 18 червня 2020 року, в якому зазначено, що під час проведення фактичної перевірки встановлено, що в порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального») на території господарської одиниці (складі), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , TOB "ВІКОС ЮГ", станом на 12.06.2020 року зберігаються тютюнові вироби (згідно з додатком), без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного реєстру місця зберігання і тютюнових виробів та без отримання відповідної довідки (а.с.32-35).
До акту перевірки додано перелік тютюнових виробів, який підписаний ОСОБА_1 .
В акті зазначено, що ОСОБА_1 для ознайомлення та підпису акту не з'явився, про що складено акт від 18.06.2020 року № 316.
Суд встановив, що на підставі акта перевірки ГУДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0006341406 від 23 липня 2020 року, відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 248 670 грн. (а.с.43).
Додатково на судовому засіданні представник позивача посилався на те, що тютюнові вироби були передані на зберігання за актами передачі майна на зберігання, яке вилучено слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області від 25.07.2019 року.
Представник відповідача заперечував проти наданих доказів, обґрунтовуючи тим, що у додатку, складеному за результатами фактичної перевірки зазначені, в тому числі, інші марки тютюнових виробів та у іншій кількості.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши вступне слово представників учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Прядок проведення фактичних перевірок врегульований ст. 80 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що перевірка призначена на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» №2268 від 03.06.2020 року.
Також матеріалами справи підтверджено, що уповноваженій особи позивача були вручені направлення на перевірку, що підтверджується підписом у направленнях, без зазначення жодних зауважень та заперечень.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій під час здійснення фактичної перевірки.
По суті виявлених порушень, суд зазначає таке.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (нині - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального») від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України (надалі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до ст. 15 цього Закону, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.
З аналізу вказаних норм вбачається, що у випадку здійснення продажу тютюнових виробів, суб'єкт господарювання повинен внести дані до Єдиного реєстру з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів та отримати відповідну довідку.
Так, суд встановив, що під час перевірки встановлено, що позивачем здійснюється зберігання тютюнових виробів без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного реєстру.
Оцінюючи надані сторонами докази та застосовуючи положення Закону № 481/95-ВР, норми якого регулюють спірні правовідносини, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Матеріалами справи підтверджено, що під час перевірки складено перелік товару, якій знаходився у позивача під час проведення перевірки (а.с.36-37), який підписано уповноваженою особою позивача ОСОБА_1 , без жодних зауважень та заперечень.
Таким чином, оцінюючи надані докази, суд доходить висновку, що матеріалами фактичної перевірки підтверджено факт, що позивачем здійснювалося зберігання тютюнових виробів.
У свою чергу позивачем не надано доказів того, що місця зберігання були внесені до державного реєстру.
Тому суд доходить висновку, що відповідачем правоміно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Посилання позивача на те, що до акту ніяких додатків не надавалось не спростовують факту зберігання тютюнових виробів та складання такого додатку, оскільки, як встановлено судом, вказаний додаток був підписаний уповноваженою особою позивача ОСОБА_1 , без жодних зауважень та заперечень, та суд враховує, що вказаний факт не спростовуються позивачем, а тому відхиляються судом.
Також відхиляються посилання позивача на те, що тютюнові вироби були на зберіганні за актами передачі майна на зберігання, яке вилучено слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області від 25.07.2019 року, оскільки наведений факт не звільняє позивача від виконання обов'язків, покладених на нього Законом № 481/95-ВР у разі зберігання тютюнових виробів - внесення місце зберігання до Єдиного реєстру.
Стосовно тверджень позивача, що в акті перевірки №1151/15-32-32-03/38442699 від 18.06.2020 року стверджується про порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) натомість у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні міститься посилання на застосування штрафних (фінансових) санкцій в я сумі 248 670,0 грн. за платежем «за порушення законодавства про застосування регістраторів розрахункових операцій», суд зазначає, що наявність технічної помилки в оформленні податкового повідомлення-рішення не спростовує встановлених в ході проведення перевірки порушень, що є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону України № 481/95-ВР.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд вважає, що відповідач заперечуючи проти позову, з посиланням на відповідні докази довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України не підлягає стягненню на користь позивача та відсутні витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не стягуються з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (код ЄДРПОУ 38442699, місцезнаходження: 57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Луначарського, буд. 23, кв. (офіс) 2) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013463203 від 23 липня 2020 року,- відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано « 22» червня 2021 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.