23 червня 2021 р. № 400/2267/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)", вул. Київська, 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500,
про:визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної установи «Вознесенська виправна колонія» (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 21338,90 грн.;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 21338,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за час проходження служби в Державній установі «Вознесенська виправна колонія» ОСОБА_1 не отримував належним чином необхідне йому речове майно, при звільненні зі служби грошову компенсацію за неотримане речове майно виплачено не було. Згідно довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна виданої відповідачем на підставі наказу №93-ОС-20 від 23.06.2020р. вартість речового майна, що підлягає виплаті позивачу становить 21338,90грн.
Відповідач 11.05.2021р. надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що визнає вимоги ОСОБА_1 частково, оскільки відповідачем на заяву позивача від 26.02.2021р. було проведено розрахунок та складено відповідну довідку про вартість речового майна, що підлягає виплаті позивачу та направлено до Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» запит щодо виділення додаткового фінансування з загального фонду державного бюджету для відшкодування відповідної компенсації позивачу. Таким чином, відповідачем вжито дієвих заходів щодо виплати позивачу вартості речового майна. У своєму відзиві відповідач просив суд задовольнити вимоги позивача частково в частині виплати грошової компенсації за невикористане речове майно останньому в сумі - 19237,51грн. До відзиву відповідач додав "інформацію про осіб, звільнених з органів, установ та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, яким необхідно виплатити станом на 01.04.2021р." (а.с.30), відповідно до якої ОСОБА_1 звільненому в 2020 році слід виплатити грошову компенсацію в розмірі 19237,51грн.
У відповіді на відзив позивач не заперечував проти тверджень викладених відповідачем у відзиві та проти суми 19237,51грн.
Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Відповідно до наказу начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія» «Про звільнення» від 23.06.2020 року № 93-ОС-20 ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до пункту 7 ч.1 ст.77 Закону України «»Про національну поліцію» (за власним бажанням).
На підставі зазначеного вище наказу відповідачем видано позивачу довідку про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, в якій зазначено суму до виплати - 21338,90грн.
При звільнені зі служби відповідачем не було виплачено позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно виданої довідки.
Оскільки відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі по тексту - Порядок), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.
Пунктом 23 Порядку визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.
За приписами пункту 27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Відповідно до н. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Отже, на час підписання наказу № 93-ОС-20 від 23.06.2020 про звільнення ОСОБА_1 , останній мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у відзиві зазначив, що до виплати позивачу належить грошова компенсацію за вартість неотриманого речового майна в розмірі 19237,51грн.
Позивач не заперечував проти суми 19237,51грн. відповідної компенсації.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, а саме - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 19237,51 грн. та зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 19237,51 грн.
Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" (вул. Київська, 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 08564050) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Вознесенська виправна колонія» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 19237,51 грн.
3. Зобов'язати Державну установу «Вознесенська виправна колонія» (код ЄДРПОУ 08564050) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 19237,51 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" (вул. Київська, 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 08564050) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 08.04.2021р. №15.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов