справа №380/9645/21
про відмову у відкритті провадження у справі
22 червня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Дрогобицького міськрайонного суду Хомика Андрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до голови Дрогобицького міськрайонного суду Хомика Андрія Петровича, у якому просить: “визнати протиправною бездіяльність у непередачі в справу №442/101/19/К-1/442/129/2019 матеріалів, скерованих з Офісу Президента України згідно Закону України “Про звернення громадян” головою Дрогобицького міськрайонного суду Хомиком А.П., та спонукати його передати такі матеріали”.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позову, суддя дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі, враховуючи наступне.
Згідно з ч.2 ст. 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин.
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Отже, КАС України фактично регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів, та зазначає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>.
З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з ст. 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як видно із позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо недолучення до кримінальної справи певних матеріалів.
Водночас, суддя наголошує, що вказані дії чи бездіяльність відповідача стосуються розгляду кримінальної справи та, відповідно, регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України).
Як зазначено в пункті 4.2 рішення Конституційного Суду України № 6 - рп/2021 від 23.05.2001, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
При цьому, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 ст. КПК України).
За таких обставин, суддя дійшла висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд даної справи віднесено до компетенції суду кримінальної юрисдикції.
Згідно пункту 1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На підставі викладеного, суддя дійшла висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз'яснити позивачу, що вказаний спір повинен вирішуватись порядку кримінального судочинства.
Щодо клопотання позивача про забезпечення доказів, що подане разом з позовною заявою, то суддя зазначає таке.
Оскільки суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, клопотання позивача про забезпечення доказів не розглядається.
Керуючись ст. 2, 19, 160, 170, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суддя, -
відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Дрогобицького міськрайонного суду Хомика Андрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до компетенції суду кримінальної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Потабенко В.А.