про витребування доказів та продовження строку розгляду справи
22 червня 2021 р. Справа № 380/6452/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання дій протиправним та зобов'язання до вчинення дій,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогою визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у задоволенні звернення ОСОБА_1 від 20.03.2021 та зобов'язати сформувати та подати до Управління казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8219,80 грн. сплаченого згідно з квитанцією Львівського відділення АТ «МОТОР-БАНК» №ПН417366 від 18.12.2019 року.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд вказує, що згідно позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача сформувати подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу права нерухомого майна.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
З метою належного вирішення справи суд дійшов висновку про необхідність витребувати в позивача належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_1 .
Окрім цього, за приписами статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
При цьому, частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищенаведене суд уважає за потрібне продовжити строк розгляду справи на 30 днів з дня отримання позивачем копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст.9, 44, 72, 80, 118, 121, 248 КАС України, суд -
витребувати в ОСОБА_1 належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_1 .
Встановити строк для виконання ухвали - десять днів з дня її отримання.
Строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання дій протиправним та зобов'язання до вчинення дій продовжити на 30 днів із дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
Відповідно до ч. 6-9 ст. 80 КАС України суд роз'яснює, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Сасевич О.М.