справа №380/2925/21
17 червня 2021 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ольшанського В.М.,
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом фермерського господарства “ЛАХ” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язати вчинити дії
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом фермерського господарства “ЛАХ” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язати вчинити дії.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 12.05.2021 позов задовольнив повністю, а саме: визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.01.2021 №2349357/38304803 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.11.2020; зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фермерським господарством “ЛАХ” податкову накладну №1 від 17.11.2020 датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
19.05.2021 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5000грн. та витрат представників позивача, що пов'язані з прибуттям до суду, в розмірі 1034,80грн.
02.06.2021 представник відповідача подав до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та явно завищеним.
Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідачі явку представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представників відповідачів до суду не надходило.
При вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).
Суд встановив, що у рішенні від 17.02.2021 не вирішено питання щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.
Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.
Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд встановив, що позивач (клієнт) уклав з адвокатським об'єднанням “Галицька правнича група” договір про надання правової допомоги від 31.07.2020 №1/3107 з додатковими угодами №1 від 31.07.2020 та №2 від 17.02.2021, згідно з умовами яких предметом договору є надання правової допомоги клієнту.
У протоколі дорученні №4 від 17.02.2021 сторони погодили вартість та найменування робіт (послуг).
Згідно з пунктом 7 вказаного протоколу доручення сторони узгодили, що клієнт перераховує адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар) в розмірі 5000,00грн.
На підтвердження надання/одержання професійної правничої допомоги у справі №380/2925/21 представник позивача надав копії: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №116 від 26.04.2021 та звіту до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №116 від 26.04.2021, згідно з якими позивачу надані такі послуги:
- вивчення, аналіз доказів до порушення провадження у справі, витребування додаткових доказів - 1 год;
- вивчення, аналіз законодавства та судової практики - 0,5год;
- визначення судової перспективи та стратегії у судовій справі - 0,5год;
- виготовлення позовної заяви - 6 год;
- виготовлення та завірення додатків до позовної заяви - 1 год;
- виготовлення інших процесуальних документів у справі - 0,5год;
- участь у судовому засіданні 12.05.2021 - 0,5год.
Факт оплати послуг за договором підтверджується копією рахунку №109 від 26.04.2021 на суму 5000,00грн, платіжного доручення від 13.05.2021 №345.
Суд повторно зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідачів, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на правовий аналіз справи, визначення її потенціалу, збір матеріалу, підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів та участь у одному судовому засіданні на загальну суму 5000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними.
Поряд з цим, враховуючи, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а судова практика щодо розгляду таких спорів є сталою, позивач оскаржує одне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суд вважає завищеним обсяг виконаної роботи та витрачений час на підготовку адміністративного позову, вивчення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву, підготовку відповіді на відзив на позовну заяву, а відтак завищеними і витрати в цій частині.
З огляду на викладене, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в розмірі 4000,00грн, по 2000,00 грн з кожного відповідача.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Як вбачається з подорожнього листа службового легкового автомобіля №555 від 12.05.2021 для участі в судовому засіданні 12.05.2021 представник позивача - адвокат Боровець М.С. здійснив переїзд за маршрутом Львів-Павлів на відстань 115 км. Початок поїздки: 10:00год, завершення поїздки: 15:00год.
Сторони погодили суму транспортних витрат у розмірі 1034,80грн., в тому числі 639,80грн. на пальне (20л), що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №136 від 13.05.2021.
Факт оплати транспортних послуг підтверджується рахунком №131 від 13.05.2021, платіжним дорученням №346 від 13.05.2021.
З огляду на викладене, суд вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивачу розмірі 1034,80грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача для участі в судовому засіданні, в розмірі 1034,80грн, по 517,40грн з кожного відповідача.
Керуючись статтями 9, 139, 242, 243, 244, 252 КАС України, суд
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства “ЛАХ” код ЄДРПОУ 38304803, місцезнаходження: 80214, Львівська область, Радехівський район, с.Сушно, вул.Лесі Українки, 41 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з Державної податкової служби України код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства “ЛАХ” код ЄДРПОУ 38304803, місцезнаходження: 80214, Львівська область, Радехівський район, с.Сушно, вул.Лесі Українки, 41 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства “ЛАХ” код ЄДРПОУ 38304803, місцезнаходження: 80214, Львівська область, Радехівський район, с.Сушно, вул.Лесі Українки, 41 витрати представника позивача, що пов'язані з прибуттям до суду, в розмірі 517 (п'ятсот сімнадцять)грн. 40 коп.
Стягнути з Державної податкової служби України код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства “ЛАХ” код ЄДРПОУ 38304803, місцезнаходження: 80214, Львівська область, Радехівський район, с.Сушно, вул.Лесі Українки, 41 витрати представника позивача, що пов'язані з прибуттям до суду в розмірі 517 (п'ятсот сімнадцять)грн. 40 коп.
У задоволенні решти заяви відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне додаткове рішення суду складене 22.06.2021.
Суддя А.Г. Гулик