ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" червня 2021 р. справа № 300/2215/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Скільського І.І.,
за участі:
секретаря судового засідання - Гевак Л.І.,
представників позивача - Щадей Н.В.,
представника відповідача - Постоловської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 21 день; зобов'язання зарахувати дані періоди до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру з 21.12.2020 та виплатити різницю, з врахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.02.2021 №0900-0305-8/6070 позивачу стало відомо, що при встановленні йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем протиправно не зараховано до спеціального стажу, що дає право на щомісячне грошове утримання, половини періоду навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів та календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 21 день. Вважає, що такі дії відповідача при розрахунку його щомісячного довічного грошового утримання без врахування до спеціального стажу зазначених періодів порушують його право на отримання такого довічного грошового утримання в належному розмірі, тому звернувся до суду з метою їх захисту. При цьому, оскільки на час виходу у відставку ОСОБА_1 отримував пенсію у максимальному розмірі (90% від грошового забезпечення), тому вважає, що перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням спірних періодів повинен відбутися з моменту застосування меншого відсотку грошового утримання - з 21.12.2020.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, який надійшов на адресу суду 04.06.2021. У поданому відзиві відповідач позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що до стажу роботи, що дає право на щомісячне грошове утримання судді у відставці вже зараховано навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 4 роки 9 місяців 25 днів та період проходження строкової військової служби 2 роки 21 день. При цьому, на переконання відповідача, календарний період проходження строкової військової служби та половина строку навчання не підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді. Таким чином, просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 40-44).
16.06.2021 позивач подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив про помилковість та суперечливість доводів відповідача, наведених у відзиві на позов, просив суд не брати їх до уваги. Звернув увагу, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області спірні періоди йому зараховані до страхового та трудового стажу, однак протиправно не зараховані до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з чим вважає свої права порушеними. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 47).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з мотивів, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просила в задоволені позову відмовити.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду у відставку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 №300/1630/20, яке набрало законної сили 26.11.2020, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.05.2020 за №164 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Івано-Франківського окружного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №33, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 (а.с. 19-23).
21.12.2020 відповідачем на виконання даного рішення від 17.09.2020 №300/1630/20 проведено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 , в результаті якого при визначенні розміру довідного грошового утримання застосовано 76% суддівської винагороди (а.с. 25).
Відповіддю на адвокатський запит, оформленою листом від 19.02.2021 №0900-0305-8/6070, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило представника позивача про зарахування до страхового та трудового стажу ОСОБА_1 усіх періодів роботи згідно записів трудової книжки (а.с. 29).
Згідно доданого до листа від 19.02.2021 №0900-0305-8/6070 розрахунку періодів стажу, які враховано при призначенні щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , загальний стаж позивача становить 41 рік 03 місяці 10 днів, спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям - 33 роки 04 місяці 25 днів (а.с. 30). Зокрема, до стажу судді зараховано періоди роботи з 26.10.1983 по 02.09.1996, з 21.02.1997 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 14.10.2010, з 27.10.2010 по 19.09.2017.
Позивач, не погоджуючись із неврахуванням відповідачем при розрахунку його спеціального стажу, що дає право на щомісячне грошове утримання, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка та періоду проходження строкової військової служби, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Конституційний Суд України також висловлював аналогічні позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях від 24.06.1999 №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій та гарантій), від 01.12.2004 №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 11.10.2005 №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії та щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).
З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справах №713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, № 766/7021/17, №686/24597/16-а, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17, від 22.10.2020 у справі №420/1234/19.
Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб'єктів до відповідальності.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рішенням Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду у відставку.
На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі також - Закон №1402-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Згідно з пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі також - Закон №2453-VI, в редакції, чинній до 28.03.2015) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ (далі також - Закон № 2862-ХІІ, в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді арбітражного суду Івано-Франківської області) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України за №584/95 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді арбітражного суду Івано-Франківської області) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 33 роки (при достатніх 10), до стажу роботи, який дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, має враховуватися також половина строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів та період проходження строкової військової служби -2 роки 21 день.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.04.2021 у справі №344/5707/19, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17 та від 28.11.2019 у справі №342/119/17.
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі №344/5707/19, від 06.03.2018 року у справі №308/6953/17 та від 30.01.2020 у справі №592/3694/17.
Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 21 день та зобов'язання зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 21 день та провести з 21.12.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 21 день.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 28 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 21 день та провести з 21.12.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.
Рішення складене в повному обсязі 22 червня 2021 р.