22 червня 2021 року Справа № 280/2247/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187)
про визнання протиправними та скасування рішення,
22.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №0025650710 від 09 березня 2021 року в частині нарахування ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкції за 2015 рік у загальній сумі 170,00 гривень;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №0025650710 від 09 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 нараховані штрафні (фінансові) санкції за липень 2014 рік, вересень 2014 рік у загальній сумі 340 гривень;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0025660710 від 09 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції (штраф га пеня) за період з 22.07.2014 року по 23.08.2018 року у загальній сумі 8761,96 гривень.
Ухвалою суду від 29.03.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 30.04.2021 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 17.01.1994 року (Дата державної реєстрації: 17.01.1994 Дата запису: 15.11.2005 Номер запису: 22660170000015766) по 09.06.2015 рік (Дата запису: 09.06.2015, Номер запису: 22660060004015766, Підстава: власне рішення) був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
З 20.01.2021 по 26.01.2021 року посадовими особами ГУ ДПС у Донецькій області проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка, якою встановлено порушення позивачем:
пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 На 2464V/1, із змінами та доповненнями (далі - Закон №2464011), пункту 3.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо су м нарахованого Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів № 454 від 09.09.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 20.09.2013 року за №1628/24160 (далі Наказ № 454) ФОП ОСОБА_2 звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 4) за липень 2014 року по строку подання 20.08.2014 фактично надано 28.01.2015, за вересень 2014 року по строку подання 20.10.2014 фактично надано 20.11.2014 року;
пункту 4 частини 2 статті 6. абзац 5 частини 8 етапі 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , п. 2 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за №460/26905, із змінами і доповненнями п. 3.2 розділу III Наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зареєстрованого в Мі шості України від 20.09.2013 р. за №1628/24160 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 201 1 рік по строку надання 09.02.2012 фактично наданий 19.03.2012, за 2015 рік по строку надання 09.02.2016 фактично наданий 03.09.2018 року;
пункту 1 частини 2 статті 6, абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами і доповненнями, ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно сплачений єдиний внесок у сумі 1267,95 за 2 квартал 2014 по строку сплати 21.07.2014, у сумі 1267,95 за 3 квартал 2014 по строку сплати 201.10.2014, у сумі 1267,95 за 4 квартал 2014 по строку сплати 20.01.2015, у сумі 1267,95 за 1 квартал 2015 по строку сплати 20.04.2015, у сумі 1267,95 за 2 квартал 2015 по строку сплати 20.07.2015 фактично сплачений 23.08.2018 року.
За результатами перевірки складено Акт перевірки №653/05-99-07/ НОМЕР_1 від 02.02.2021 (далі - Акт).
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, 11.02.2021 позивачем подано до ГУ ДПС у Донецькій області заперечення на акт перевірки №653/05-99-07/ НОМЕР_1 від 02.02.2021.
За результатом розгляду заперечень, позивачем було отримано лист ГУ ДІІС у Донецькій області №808/05-99-07-10-22 від 01.03.2021 про розгляд заперечень, яким Постійною комісією з питань розгляду заперечень платників податків, спірних питань та проблемних питань, які виникають при виконанні функцій покладених на Головне управління ДПС у Донецькій області, прийнято рішення залишити без змін порушення, встановлені документальною позаплановою невиїзною перевіркою.
03.09.2021 відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме:
№0025650710 від 09 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 нараховані штрафні (фінансові) санкції за 2011 рік, 2015 рік у загальній сумі 340 гривень;
№0025620710 від 09 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 нараховані штрафні (фінансові) санкції за липень 2014 рік, вересень 2014 рік у загальній сумі 340 гривень;
№0025660710 від 09 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції (штраф та пеня) за період з 22.07.2014 року по 23.08.2018 року у загальній сумі 8761,96 гривень;
Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органами доходів і зборів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2464-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).
Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб'єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.
Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VІ платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 1 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.
Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі Закон №1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. б розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено п. 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу.
Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, п. 9-3 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 9-4.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.
На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Тобто, факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до такого платника заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.
З аналізу наведених правових норм й встановлених обставин справи та з урахуванням безпосередньо абз. 3 п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, суд дійшов висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.
Судом встановлено, що м. Донецьк (де знаходився і перебував на обліку позивач у спірний період), входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р (втратило чинність) та розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275р (чинне).
З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, позивач звільняється від відповідальності, встановленої ч.2 ст. 6 Закону 2464-VІ з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.
У межах спірних відносин накладення штрафу відбулося за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.
Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності є протиправним.
Безпідставними є також посилання податкового органу на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VІзаяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності ст.ст.6,25та п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Суд зауважує, що питання щодо правомірності притягнення платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18).
Так, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 було ухвалено постанову від 06 листопада 2018 року, якою суд дійшов висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-УІ, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.
При цьому як зазначено у зазначеній постанові, висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-УІ.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає неприйнятними з підстав вищевикладеного аналізу норм чинного законодавства.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №0025650710 від 09 березня 2021 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №0025650710 від 09 березня 2021 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0025660710 від 09 березня 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 22.06.2021.
Суддя О.В. Конишева