23 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/10126/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні за період з 01 січня 2019 року по 01 березня 2021 року розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на тарифний коефіцієнт 1,14;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і доплату за період з 01 січня по 31 грудня 2019 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01 січня 2019 року, на тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і доплату за період з 01 січня по 31 грудня 2020 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і доплату за період з 01 січня по 01 березня 2021 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і доплату за період з 01 січня 2019 року по 01 березня 2021 року суми грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01 січня 2019 року, Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і доплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, обчисленої із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і доплату одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку із звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що посадовий оклад та оклад за військовим званням має визначатися, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року. Під час проходження військової служби в період з 01 січня 2019 року по день звільнення відповідач невірно встановив йому розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Постановою КМУ № 103 була усунута правова колізія між примітками до додатків 1, 12, 13, 14 постанови КМУ № 704 та пункту 4 постанови КМУ № 704, що підтверджує правомірність його дій при застосуванні при визначені розміру посадового окладу та окладу за військове звання позивача прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 березня 2021 року № 41 старшого прапорщика ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 135 окремого батальйону управління Десантно-штурмових військ Збройних Сил від 18 лютого 2021 року № 2-РС з війської служби у запас за підпунктом "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключено з особового складу та всіх видів забезпечення з 01 березня 2021 року.
Протягом 2019-2021 років грошове забезпечення позивача нараховувалося та виплачувалося відповідачем із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати позивачеві грошового забезпечення з 29 січня 2020 року до 01 березня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки і одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог, що стосуються періоду з 01 січня 2019 року по 28 січня 2020 суд зазначає, що у зазначеному періоді нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення була чинною редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала визначення розміру складових грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідні коефіцієнти, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність дій відповідача у спірних відносинах.
Той факт, що в подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасувано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», не може вплинути на визначення правомірності дій відповідача у спірних відносинах, оскільки вказане рішення суду не має ретроспективної дії.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року до 01 березня 2021 року розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок і доплату ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року до 01 березня 2021 року з врахуванням проведених виплат грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки і одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов