22 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/3906/21
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, у якій позивач просить зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 демонтувати за власні кошти самочинно встановлену тимчасову споруду (павільйон-офіс) за адресою: АДРЕСА_1 , на розі станції техобслуговування та готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що необхідною умовою для задоволення позовних вимог про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди є наявність ознак самочинності встановленої тимчасової споруди (відсутність правових підстав для її встановлення, зокрема, відсутність необхідної дозвільної документації); факт приналежності вказаної тимчасової споруди особі, до якої спрямовано вказану правову вимогу про демонтаж.
Ухвалою суду від 14.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що оскільки до акту обстеження земельної ділянки Оліївської сільської ради від 18.02.2019 у складі комісії Оліївської сільської ради з депутатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 внесено завідомо неправдиві відомості щодо розміру тимчасової споруди, яка відповідачем використовується для здійснення підприємницької діяльності, це є ознакою підроблення. Відтак, рішення позивача від 22.02.2019 №453 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" та рішення від 27.03.2019 №118 "Про демонтаж ТС для провадженння підприємницької діяльності" є нікчемними та не породжують жодних правових наслідків.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №240/21175/20.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 залишено без розгляду клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що для проведення позапланової перевірки стану благоустрою території с. Довжик в районі готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розпорядженням Оліївського сільського голови від 15.02.2019 "Про створення комісії по обстеженню об'єктів МАФ" було створено відповідну комісію.
За результатами перевірки комісією було складено акт обстеження земельної ділянки від 18.02.2019, де зафіксовано недотримання відповідачем вимог паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності при її встановленні.
Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності (надалі - ТС) розміщена не у відповідності до Схеми розміщення ТС та паспорта прив'язки №01-14/3 від 23.03.2018. Згідно зі Схемою розміщення ТС та паспортом прив'язки розташування ТС не відповідає в частині розмірів ТС. Розміри ТС не відповідають затвердженій Схемі розміщення ТС - замість передбачених 30 кв.м. фактично ТС займає площу приблизно на 20 кв.м. більшу.
Рішенням Оліївської сільської ради від 22.02.2019 №453 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" у зв'язку з недотриманням позивачем вимог паспорта прив'язки при встановленні ТС, порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил при розміщенні ТС анульовано дію паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності (павільйон-офіс) у с. Довжик, на розі станції техобслуговування та готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", громадянці ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради від 27.03.2019 №118 "Про демонтаж ТС для провадження підприємницької діяльності" зобов'язано громадянку ОСОБА_1 демонтувати ТС для провадження підприємницької діяльності (павільйон - офіс) у с. Довжик на розі станції техобслуговування та готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідач, не погодившись з вказаними рішеннями виконавчого комітету, звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати неправомірними дії Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та скасувати рішення "Про скасування паспорта прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" та "Про демонтаж ТС для провадження підприємницької діяльності".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №240/10119/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 апеляційну скаргу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При розгляді справи №240/10119/19 судом встановлено, що рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.02.2019 №453 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" анульовано дію паспорта прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності (павільйон-офіс) у с. Довжик, на розі станції техобслуговування та готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", скасовано дію рішення від 27.02.2018 №34 виконавчого комітету Оліївської сільської ради. Дане рішення відповідачем прийнято на підставі акту обстеження від 18.02.2019, відповідно до п. 2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, у зв'язку з недотриманням вимог паспорта прив'язки при встановленні ТС, порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил при розміщенні ТС. Із оскаржуваного рішення відповідача від 22.02.2019 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" слідує, що воно прийнято з підстави недотримання позивачем вимог паспорта прив'язки при встановлення тимчасової споруди, а тому колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано жодного доказу на обґрунтування рішення про анулювання паспорта прив'язки ТС та її демонтаж та не наведено, яку з трьох причин, передбачених п. 2.27 Порядку №244, порушено ОСОБА_1 . Таким чином, оскільки позивачем недотримано вимог паспорта прив'язки при встановленні тимчасової споруди, що є підставою для анулювання дії паспорта прив'язки ТС, рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.02.2019 №453 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" та від 27.03.2019 №118 "Про демонтаж ТС для провадження підприємницької діяльності" прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З врахуванням наведених обставин, які встановлені у справі №240/10119/19, та зважаючи на правові наслідки судового оскарження рішень "Про скасування паспорта прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" та "Про демонтаж ТС для провадження підприємницької діяльності", відповідно до яких підтверджено законність цих рішень, судом і вирішується спір, що виник у даній адміністративній справі.
Так, статтею 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Відповідно до частини 1, 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
До компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (пп. 7 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, зокрема, зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше ЗО квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.29, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
Відтак, зважаючи на чинність рішень від 22.02.2019 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності" та від 27.03.2019 №118 "Про демонтаж ТС для провадження підприємницької діяльності", законність яких підтверджена у судовому порядку, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умови щодо ініціації питання демонтажу тимчасової споруди ОСОБА_1 .
При цьому, судом встановлено, що Оліївською сільською радою 08.12.2020 повторно на адресу відповідача було направлено лист з вимогою негайно виконати рішення виконавчого комітету Оліївської сільської ради від 27.03.2019 № 118 "Про демонтаж ТС для провадження підприємницької діяльності", яку відповідачем проігноровано.
Отже, оскільки відповідачем у добровільному порядку не виконано рішення від 27.03.2019 №118, якому було забезпечено можливість вчинити такі дії самостійно, а Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначено правові наслідки анулювання паспорта прив'язки, якими є демонтаж тимчасової споруди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем у межах наданої йому компетенції та є обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) демонтувати за власні кошти самочинно встановлену тимчасову споруду (павільйон-офіс) за адресою: с. Довжик, на розі станції техобслуговування та готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 КАС України, та може бути оскаржене до апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 296-297 КАС України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 22.06.2021.
Суддя Н.М. Майстренко